MENU

"Зелені чоловічки" в американських головах: як союзники стають корисними ідіотами ворога

478 0

Девід Нуньєс

"Зелені чоловічки" у Вашингтоні. Важко повірити? Але вони є. У головах у деяких республіканців. Принаймні так витікає із їхніх коментарів про те, що Україна втручалась у вибори 2016 року, пише для "Тижня" Ольга Ворожбит

І якщо це твердження раніше можна було зустріти хіба на консервативних ресурсах, як от Breitbart News чи The Federalist, то з початком слухань щодо імпічменту в Палаті представників тема вийшла на широкий загал. Щоправда відверта конспірологія щодо "Ukraine meddling" живе в голові в американського президента ще з 2017 року і "Тиждень" уже про це писав раніше.

Зокрема, як видається з інтерв’ю Дональда Трампа та транскрипта розмови з українським президентом, він вважає, що компанією Crowdstrike, яка першою зафіксувала втручання російської розвідки на сервери Демократичної партії, керує українець. А самі сервери тепер в Україні.

Те, що це не просто конспірологія, а відверта неправда, довести зовсім нескладно. Засновник Crowdstrike Дмитро Альперович народився в Москві, а в підлітковому віці його сім‘я мігрувала спершу до Канади, а потім – до США.

Читайте також: "Український шпигун": США можуть пишатися підполковником Віндманом

Доступ же до "зламаних" російськими хакерами серверів Демократичної партії мала американська розвідка і вважає, що за кібератаками стоїть Росія. Американська розвідка, до речі, також вважає, що звинувачення України у втручанні в американські вибори 2016 року – це результат тривалої кампанії російських спецслужб, які напередодні виборів 2020-го активізувалися більше, ніж перед попередніми.

Республіканці ж, що повторюють розроблені в Кремлі наративи, мають вигляд, як це не сумно й незвично, корисних ідіотів. Про те, що звинувачення України в тому, що робила Росія під час виборів 2016-го – це "вигаданий наратив", розроблений російською розвідкою, попереджала і знавчиня Росії, експертка Ради національної безпеки США Фіона Гілл. Вона однією з останніх свідчила в Палаті представників у справі імпічменту.

Одним із тих, хто найбільш розлого та гучно шукав українське втручання в американські вибори впродовж останніх слухань, є республіканець із Каліфорнії Девід Нуньєс. Він, зокрема, під час засідання, де виступав зі свідченням Вільям Тейлор, як ознаку втручання з боку України називав оприлюднення на той час (мова вочевидь про 2017 рік) іще депутатом ВР Сергієм Лещенком інформації щодо Манафорта із так званої "Чорної бухгалтерії" експрезидента Віктора Януковича.

Окрім цього, прикладом українського втручання Нуньєс вважає колонку українського посла у США Валерія Чалого у The Hill 2016 року, де він критикував на той час кандидата у президенти Дональда Трампа за заяву про визнання Криму російським у разі перемоги на виборах.

Такі звинувачення видаються і смішними, і сумними водночас. Бо як має реагувати Україна? Росія – країна із чималими ядерним арсеналом – незаконно анексувала частину української території, а з іншого боку веде відкритий збройний наступ. У той час претендент на посаду глави держави в країні, що колись гарантувала нашу територіальну цілісність Будапештським меморандумом, анонсує визнання анексованого Криму російським. Зауваження, висловлені у згаданій колонці українським послом, були більш ніж стриманими. 

Читайте також: Урок американського занепаду виходить далеко за межі США

Однак, якщо вірити CNN, Нуньєс у цій справі має цілком корисливу мету. Згідно із повідомленням цього американського видання, Девід Нуньєс торік у грудні зустрічався у Відні із колишнім генпрокурором Віктором Шокіним, аби обговорити можливий компромат на Джо Байдена. Сам Нуньєс відкидає ці звинувачення йй називає їх неправдивими. Незалежно від того, які мотиви в Нуньєса чи інших представників його партії, які нині раптом вирішили, що це Україна втручалася в американські вибори, така підміна понять дуже небезпечна і для США, і для України.

Про небезпеку для США написав у своїй колонці для The New York Times екссенатор від Республіканської партії Слейд Ґордон. Він наполягає слідувати фактам, як колись до цього закликав один із батьків-засновників США Джон Адамс. Ґордон пише про свої відчуття, коли доводилося чути звинувачення проти президента Ніксона, який, як і він, представляв Республіканську партію. Однак у нього, як і в інших однопартійців, була потреба встановити справедливість. Тому він закликає республіканців тепер, як це зробили їхні попередники у справі щодо Ніксона, долучитися до процесу, а не лише критикувати його. Якщо президент не винен, то республіканці мають це довести, якщо навпаки – то країна має бути понад інтересами партії.

Те, про що говорить, Ґордон – це позиція цінностей, якої нині в часи постправди й гібридних стратегій, все менше. І така тенденція – це просто подарунок для Кремля. Якщо у США прагнуть зберегти те, що заклали в основу держави її батьки-засновники, то мають припини маніпуляції щодо українського втручання у вибори 2016 року, а говорити про справжніх винуватців. 

Сьогодні інформація часто є надпотужною зброєю. Звинувачення щодо втручання України в американські вибори звучало в ефірах, які дивилися мільйони. Мейнстримні американські й не тільки медіа докладають чимало зусиль, аби показати маніпулятивність і неправдивість цих звинувачень. Однак цього мало, особливо, в час гібридних стратегій. Україні слід бути готовою, що наслідків такої кампанії в майбутньому. І дуже шкода, що її авторами стали ті, кого ми вважали своїми найближчими союзниками.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Ольга ВОРОЖБИТ


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини