Президент РФ Володимир Путін і прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан

Спікер Держдуми РФ В’ячеслав Володін заявив, що Нацзбори Угорщини попросили Росію допомогти із захистом прав національних меншин в Україні. Однак коли посольство України в Будапешті звернулося до угорської сторони з метою перевірки інформації, яку повідомив Володін, надійшла відповідь: парламент Угорщини не ухвалював жодних заяв і не звертався до російської сторони з подібним проханням. 

Заява Володіна не могла залишити байдужим, тому що, якщо сказане ним – правда, це переходить усі межі тп пробиває дно. Адже коли керівники європейської держави прагнуть офіційної співпраці з Російською Федерацією, яка займається відверто провокативними діями щодо України – це нонсенс. У Євросоюзі є механізми, які дозволяють Угорщині використовувати Єврокомісію та інші інструменти для тиску чи впливу на Україну. Тож сепаратні домовленості країни-учасниці Євросоюзу із третьою стороною – це сюр! 

Зі спілкування з деякими угорськими дипломатами, які колись працювали в Україні, знаю, що такі розмови між угорцями й росіянами справді велися. Звісно, сказати, що це були перемовини, не можна – це буде перебільшенням. Однак під час форуму в Будапешті про це говорили на досить серйозному рівні. Чи говорили Орбан із Путіним про це особисто, мені невідомо. Але в той день пролунала дуже жорстка заява міністра закордонних справ Угорщини проти України. Схоже, що попередні розмови на цю тему велися на міністерському рівні, але не були виведені в жоден офіційний формат. 

Тож, з одного боку, не було жодного офіційного документу, жодної офіційної домовленості Угорщини та Росії щодо координації дій у боротьбі проти України "у сфері захисту національних меншин". З іншого боку, розмови про таку координацію справді велися.

Читайте також: Угорська пропаганда – сестра-близнючка російської

У кожному разі слова Володіна стали продовженням тих неофіційних домовленостей, а яких йшлося про можливу дестабілізацію ситуації на Закарпатті. При цьому мова йде не лише про координацію дій Росії та Угорщини, про спільний тиск на Україну, але й про можливі агентурні заходи. Втім Угорщина запевняє, що нічого поганого не зробила, нічого не підписувала та жодної формальної співпраці з Росією не веде. Тому Україна з цього приводу не може апелювати до Євросоюзу – у нас немає доказів того, що така розмова відбулася, крім заяв, які випливають постфактум, зокрема, слова Володіна.

З огляду на це, впевнений, що подібні домовленості угорців і росіян не будуть формалізовані. Адже це створить забагато проблем для Угорщини в Євросоюзі.

Втім на Закарпатті складається "гібридна" ситуація. Існує ймовірність, що після того, як припиниться протистояння на лінії розмежування на Донбасі, Росія почне переносити дестабілізацію всередину України, зокрема, спробує розхитати й Закарпаття. Ми завжди приділяли багато уваги можливій дестабілізації ситуації в Києві, забуваючи про те, що спроба збурити протести й сепаратистські настрої цілком може відбутися на заході України.

Тобто неформальна взаємодія РФ і Угорщини триватиме. Наскільки активно? Це – питання до спроможності української влади погасити такі конфлікти.

Інтереси Угорщини в цій ситуації – "гібридні". Угорщина як країна – членкиня НАТО декларує, що вона ніколи в своїй історії не матиме територіальних претензій до своїх сусідів. Тож ідеться не про територіальні претензії, а про великодержавні амбіції – не маючи контролю над цими територіями, Угорщина хоче мати на них свої впливи. Тобто, не володіючи певними територіями, вона прагне ними керувати.

Читайте також: Інтернаціонал ідіотів: як Росія розпалює ворожнечу на Закарпатті

Апетити Угорщини зводяться до такого. Передусім вона хотіла б безпосередньо в районах, заселених етнічними угорцями (насамперед ідеться про Берегівський та Виноградівський районі), отримати всю повноту влади. Ще коли я був депутатом, угорці наполягали на перекроюванні округів, щоб один округ там був стовідсотково угорським. Вони хотіли зробити межі, які проходили б так, щоб у цьому окрузі інший кандидат – не той, якого затвердять у Будапешті – не міг би перемогти в принципі, за будь-якого старання будь-яких українських політичних сил. Тоді українська влада на це не пішла, і це викликало великий скандал із Угорщиною. Його заспокоїли тим, що тодішня партія влади завела до себе у список представників партії угорців.

Зараз Угорщина має бажання контролювати ці українські території на місцях  і мати безумовний вплив на тамтешнє населення. Власне, чому й іде така запекла боротьба проти закону про освіту...

Та контроль українських районів – це програма-мінімум. Програма-максимум Угорщини – поширити свій вплив на територію великодержавного сприйняття. Вони наполягають, що територія інтересів Угорщини – це вся Закарпатська область, зокрема й стовідсотково українські райони, де навіть натяку нема на угорську мову й угорську меншину, невеликі райони біля Ужгорода, райони, де компактно проживають словаки та румуни. Угорці наполягають, що це – сфера їхнього інтересу.

Угорській владі важливо показати свої досягнення та спроби відновити "єдність Угорщини" угорському населенню, в якого зараз відроджуються великоімперські настрої. Однак про повернення територій не йдеться. Лише – максимальний контроль над певними українськими територіями без зміни їхнього суверенного підпорядкування. Й Угорщина сподівається, що їй у цьому допоможе Росія.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube