Олексій Ноздрачов

У нашій державі відбуваються дуже тривожні речі. Одна з них – безперешкодна робота Москви з переформатування суспільної думки щодо російсько-української війни.

Начальник Управління цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України полковник Олексій Ноздрачов на публічному заході заявив про готовність інтеграції українських військових з російськими військовими та проросійськими бойовиками.

Якщо уважно переглянути виступ полковника Ноздрачова – стає зрозуміло, що це не якась обмовка чи вирвана із контексту фраза, а система цінностей, які сповідує Ноздрачов.

Пізніше Генштаб Збройних сил України відмежувався від скандальної заяви та призначив службове розслідування, а Ноздрачов був змушений визнати, що припустився великої помилки, і просити пробачення. Правда, сама заява ГШ залишила суперечливі враження: "Начальник Управління цивільно-військового співробітництва Збройних сил України полковник Олексій Ноздрачов не мав повноважень оприлюднювати будь-які заяви, що виходять за межі його службових обов’язків та компетенції очолюваного ним підрозділу". Тобто проросійська позиція не була засуджена. Радше це спроба загасити гучний скандал.

Моя приватна думка – із паном полковником мала би попрацювати військова контррозвідка: з ким із росіян мав контакти? Що це за контакти? Коли й за яких обставин встановив ці контакти, чи підтримує дотепер? Чи контактує з російськими військовими? Чи поширював подібні настрої серед підлеглих тощо?

Читайте також: Армія, мова, віра: після Парижа Зеленський не має альтернативи

Гадаю, що ключова проблема – відсутність чіткого націлювання на ворога. Із цим були проблеми за часів Порошенка, а зараз – повне дно. Росіяни не названі ворогами. Ворогом завжди був Путін, РФ – агресором. Росіяни в цій ситуації – мешканці планети Марс, які не мають стосунку до агресивної політики РФ, серед них теж є "хороші люди", а дехто навіть засуджує анексію Криму.

Суспільна думка в Україні формується в такий спосіб, що росіян максимально вигороджують від відповідальності за агресію, анексію, окупацію та смерті українських військових і цивільних. Для цього образ ворога штучно форматується так, аби вибілити росіян. Збірний образ проросійського бойовика – це бурятський танкіст або кадировець із Чечні, але аж ніяк не росіянин. Дивовижно, як Гіркіна досі не оголосили осетином.

Я би окреслив такі етапи інформаційної спецоперації:

1. Війну розпочав Путін, який марить відновленням імперії.

2. Ворог – це Путін і його оточення.

3. Не всі росіяни поділяють ідеї Путіна.

4. Росіяни (громадяни РФ і нація як така) – не вороги для українців.

5. Називати Росію та росіян ворогами – це русофобія.

6. Русофобія таке ж нездорове явище, як і путінізм.

7. Русофоби жадають війни без кінця.

Читайте також: Не просто миру. Якої перемоги над Росією варто прагнути

8. Серед російських військових багато притомних людей, вони просто виконують накази. Із ними можна домовитися, але заважають добровольці, ветерани, праворадикали й інші русофоби.

9. Ворог – добровольці, ветерани, праворадикали й інші русофоби.

10. Потрібно розправитись із ворогами, аби настав мир і стабільність.

Фінал спецоперації – домінування в українському суспільстві переконання, що викладене у пункті №10. Фактично, фінал спецоперації – це перемога росіян ще до наступу ЗС РФ.

Як із цим боротися?

Роз’яснювальна та просвітницька робота. На нас напали не буряти й не казанські татари. На нас напала Російська Федерація, яка в насильницький спосіб, за підтримки тотальної більшості громадян РФ (а не окремо взятих бурятів), захопила частину території України. Донецьк і Краматорськ розташовані по різний бік фронту не через те, що в цих містах живуть різні люди, а через те, що Донецьк контролюють російська армія та спецслужби, а Краматорськ – ні.

Відповідальність Росії та росіян – це не абстрактні слова, а відкриті політичні дії – це звернення президента Росії В. В. Путіна 18 березня 2014 до обох палат Федеральних зборів Російської Федерації.

Висновок: Російська Федерація, як держава, що напала на Україну й оформила цю агресію рішенням парламенту – має бути дезінтегрована. На руїнах імперії мають виникнути нові держави, з якими ми встановлюватимемо відносини як із суб’єктами міжнародного права.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube