10 зі 100 пацієнтів у країнах, що розвиваються. 6 зі 100 пацієнтів в розвинених країнах. Саме стільки людей додатково заражаються щонайменше однією інфекцією під час лікування.

Серед пацієнтів, які перебувають на лікуванні у відділеннях інтенсивної терапії, цей показник збільшується приблизно до 30 випадків на 100 осіб. Одним із найважливіших факторів, які сприяють поширенню інфекції у закладах охорони здоров’я, є неналежна увага медичних працівників до гігієни рук, пише Олександр Мацьков спеціально для УП.Життя.

Гігієна рук – основний спосіб профілактики поширення застудних захворювань, особливо під час сезону ГРВІ та грипу.

Регулярне і ретельне дотримання гігієни рук є також важливим чинником у  боротьбі з внутрішньолікарняними інфекціями або інфекціями, що пов’язані з наданням медичної допомоги. Збудники таких інфекцій можуть передаватися від пацієнта до пацієнта через руки медичних працівників.

Недостатньо ретельно помиті руки медиків можуть стати переносником інфекції, навіть під час догляду за одним пацієнтом. Наприклад, лікар чи медична сестра спочатку контактує з пов’язкою хірургічної рани, а потім одразу ставить периферійний венозний катетер. Або під час догляду за кількома пацієнтами – від одного пацієнта до іншого.

Тут найпоширеніший шлях: медична сестра або лікар оглядає одного хворого, а потім, не обробляючи рук, розпочинає оглядати іншого.

Читайте також: Коли рано означає вчасно: про лікування раку з перших вуст

Кожна людина має унікальний набір мікроорганізмів і безсимптомно може жити з ними все життя, але мікроорганізми однієї людини можуть легко завдати шкоди здоров’ю іншої.

Ще один можливий шлях такого зараження – це контакт із об’єктами навколишнього середовища пацієнта, що забруднені мікроорганізмами. Тумба, стілець біля ліжка, безпосередньо саме ліжко пацієнта поступово забруднюються його мікроорганізмами. І більшість із цих мікробів легко переносяться через руки медперсоналу.

Саме тому ВООЗ рекомендує зберігати дистанцію як мінімум в 1 метр між ліжками пацієнтів у палаті для запобігання перехресного зараження.

Також зараження може відбуватися під час контакту забруднених рук із медичним обладнанням чи інструментами. Лікар забрудненими руками перекладає інструменти, а потім застосовує їх до пацієнта.

Розповсюдженість такого шляху передачі мікроорганізмів особливо залежить від навчання медичного персоналу правилам безпечного поводження з інструментами, медичною апаратурою та лікарськими засобами.

Ще один спосіб – контакт із собою: лікар може передати свою мікрофлору, наприклад, покашлявши у долоню і продовживши огляд чи маніпуляцію. Понад 70% бактерій із тих, що викликають внутрішньолікарняні інфекції, уже стійкі щонайменше до одного з найбільш вживаних антибіотиків. Тобто, впоратись із таким зараженням, якщо воно призведе до хвороби, буде значно важче.

Виходить, що легше зарадити передачі інфекції через дотримування основних правил гігієни.

Як правильно обробляти руки, якщо ви лікар?

Запам’ятайте просте правило 30-70-3: обробка рук має тривати щонайменше 30 секунд, при цьому необхідно використовувати не менш ніж 70% спиртовий розчин для обробки рук у кількості 3 мл.

Яким чином потрібно дотримуватися гігієни рук?

Мити руки потрібно із милом (наприклад, під час спалаху норовірусу або будь-якого спороутворюючого мікробу) або обробляти їх із використанням спиртовмісного антисептику.

Скільки разів лікар має обробляти руки?

Це залежить від виду медичної допомоги та процедури. Обов’язок медичного працівника – правильно оцінити ситуацію та дотримуватись гігієни рук відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).

Як показує практика, нагадування та постійні навчання з гігієни рук значно покращують статистику та збільшують безпечність медичної допомоги.

Якщо ви пацієнт, каже ВООЗ – не соромтесь нагадати лікарю чи медичній сестрі про цю просту запобіжну процедуру. Адже головна причина недостатньої гігієни рук у медпрацівників – це саме забудькуватість (64% усіх випадків).

Читайте також: Щеплення потрібні всім: як змінився перелік медичних протипоказань до вакцинації

І лікарі частіше за медсестер та санітарів забувають про дотримання гігієни рук.

За розрахунками міжнародних експертів, кожна гривня, вкладена у програму покращення гігієни рук, економить закладу охорони здоров’я 24 гривні.

Регулярна обробка рук медперсоналом не тільки зменшує поширення інфекцій, що пов’язані з наданням медичної допомоги, й дозволяє економити кошти лікарні.

Адже значно дешевше попередити інфекцію, ніж потім лікувати, особливо якщо йдеться про резистентну до антимікробних препаратів форму.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube