Крихітна технічна деталь, пов’язана із набранням чинності законом про закупівлі, ставить під загрозу реалізацію всіх закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету, пише Лана Сінічкіна спеціально для НВ Бізнес.

З моменту впровадження у 2015 році навколо закупівель ліків через спеціалізовані (міжнародні) організації (UNDP, UNICEF, Crown Agents) не перестають точитися дискусії. Усі дотичні кола – від пацієнтської спільноти, локальних та міжнародних фармацевтичних компаній і до чиновників, сперечаються щодо ефективності, доцільності, наслідків тощо.

Міжнародні закупівлі – це ефективно, але тимчасово

З точки зору соціальної значущості механізм даних закупівель важко переоцінити, адже саме завдяки "міжнародникам" українці зараз мають доступ до потрібних їм ліків та медвиробів для лікування безплідності, онкологічних захворювань, гепатитів, ВІЛ/СНІД, рідкісних (орфанних) захворювань та інших. І саме цей механізм дозволив, відповідно до звіту Рахункової палати, економити до 40% бюджету на ліки та відкрити наш ринок для новітніх, а також якісних генеричних лікарських засобів, виробники яких до 2015 року навіть не розглядали Україну як ринок реалізації через високі корупційні ризики та надмірні бюрократичні процедури.

Читайте також: Що вам "впарюють" виробники ліків: про скандальний законопроєкт 2089

Національна система закупівель у сфері охорони здоров’я також стрімко розвивається. В 2018 році Міністерство охорони здоров’я утворило ДП "Медичні закупівлі України" – спеціалізоване державне підприємство, яке, за планами Міністерства, вже з 2020 року поступово розпочне закуповувати ті лікарські засоби та медичні вироби, які зараз закуповуються міжнародними організаціями.

Повноцінний перехід до самостійних закупівель вимагає часу

Для забезпечення повноцінного функціонування ДП як національного закупівельника необхідно внести ряд змін до чинного законодавства. Щоб відомство отримало необхідні повноваження, у парламенті вже зареєстровано законопроекти №№ 2538 та 2539. Однак для плавного переходу закупівельної функції від "міжнародників" до ДП потрібен ще й час – і на прийняття вищезазначених законів, і на розробку та впровадження підзаконних нормативних актів, і на напрацювання досвіду ДП у сфері закупівель за бюджетні кошти.

Навіть і після впровадження "національного" механізму закупівель доцільно залишити компетенцію щодо закупівлі лікарських засобів за окремими напрямами за міжнародними організаціями. Це стосується випадків, коли необхідна продукція є дефіцитною на світовому ринку, і лише спеціалізовані організації мають достатню переговорну силу, аби стимулювати фармкомпанії продати необхідні лікарські засоби саме в Україну.

Незважаючи на запальні дискусії, очевидною є необхідність залишити для Міністерства охорони здоров’я можливість залучати відповідні спеціалізовані організації до моменту, коли Україна буде готовою повною мірою передати закупівельну функцію у сфері лікарських засобів до ДП "Медичні закупівлі України".

Можливе блокування закупівель

Пам’ятаємо, що міжнародні закупівлі ліків впроваджувалися як тимчасовий механізм. Відповідний закон № 269-VIII, яким їх було запроваджено, втрачає силу з 1 квітня 2020 року. Верховна Рада України 19 вересня 2019 року прийняла закон "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель", яким продовжила дію вищевказаного закону до 31 березня 2022 року, тобто ще на 2 роки.

Цього має бути достатньо для впровадження ефективного національного механізму закупівель. Проте крихітна технічна деталь, пов’язана із набранням чинності цим законом, ставить під загрозу реалізацію всіх закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету, а отже й національну безпеку України.

Вищезгаданий закон вступає в дію через шість місяців із дня його опублікування. Оскільки його було опубліковано 19 жовтня 2019 року, він почне діяти лише з 20 квітня 2020 року – тобто через 20 днів після того, як втратить чинність діючий закон, який впроваджує міжнародні закупівлі. Це значить, що закупівлі може бути заблоковано взагалі.

У чому полягає небезпека такої ситуації

Постраждати можуть не лише майбутні закупівлі, які повинні будуть здійснюватися МОЗ самостійно без залучення "міжнародників", але й поставки ліків та медвиробів, які станом на кінець березня вже будуть закуплені та ще не будуть поставлені. Адже договори між МОЗ та спеціалізованими організаціями вже не матимуть правових підстав та не зможуть виконуватися.

Щодо такої продукції виникне ряд зобов’язань в частині ліцензування імпорту, контролю якості та маркування, виконати які постачальникам та імпортерам буде взагалі неможливо, або ж виконання яких вимагатиме значних часових і фінансових ресурсів, що негативно вплине на строки поставки відповідної продукції для пацієнтів.

Читайте також: Вопрос, который волнует всех, от потребителей до чиновников. Кто влияет на цены лекарств в Украине?

Більше того, державні реєстрації більше ніж 80-ти лікарських засобів, які були зареєстровані в Україні за спрощеною процедурою для цілей міжнародних закупівель, в тому числі лікарські засоби для діагностики та лікування ВІЛ/СНІД, гепатитів, орфанних та онкологічних захворювань, будуть припинені. Життєво необхідні ліки не зможуть легально завозитися на територію України та надаватися пацієнтам.

Що треба зробити

Чинним законодавством не передбачено можливості продовження юридичної сили нормативних актів, які вже втратили чинність у зв’язку із закінченням строку їх дії. Тож норма про продовження "міжнародних" закупівель, впроваджена законом № 114-IX, не зможе бути застосована.

Народні депутати вже довели свою політичну волю тимчасово продовжити міжнародні закупівлі з 1 квітня 2020 року. Та за поточних умов даний механізм не зможе функціонувати без внесення змін до законів 2015 року, якими міжнародні закупівлі були запроваджені, а також до чинної до 20 квітня 2020 року редакції закону "Про публічні закупівлі".

Народні депутати вже включили норми, що заповнюють цю прогалину, до вищезазначених законопроектів №№ 2538 та 2539, а також розробили законопроект № 2540, яким необхідні зміни пропонуються і до закону України "Про публічні закупівлі", аби унеможливити зупинку закупівельних процедур на 19 днів на початку наступного квітня.

Ми вважаємо, що прийняття зазначених законопроектів повинне стати одним із пріоритетних завдань поточного складу Верховної ради, оскільки від своєчасного продовження міжнародних закупівель та від надання можливості ДП "Медичні закупівлі України" повноцінно виконувати свої функції залежить здоров’я та життя мільйонів людей.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube

Матеріал підготовлений у співавторстві

з юристкою Євгенією Очеретько