Історична цифра – майже 10 мільярдів гривень – закладена в Держбюджеті на 2020 рік на закупівлі ліків та медвиробів. Додаткові кошти довелося разом з пацієнтською спільнотою вигризати зубами. Сума справді рекордна. Це мало б означати, що в рази більше пацієнтів отримають безоплатно гарантовані державою препарати.

Але вже зараз існує чимало ризиків, чому гроші можуть бути використані неефективно, пише народна депутатка Ольга Стефанишина спеціально для УП.Життя.

2020 року централізовані закупівлі ліків та медвиробів частково почне перебирати на себе спеціально створене державне підприємство "Медичні закупівлі України".

Але для того, щоб воно могло працювати ефективно і купувати препарати за якомога нижчими цінами, потрібно ухвалити низку законодавчих змін.

Крім того, Кабінет міністрів має надати держпідприємству статус централізованої закупівельної організації. Це дозволить йому здійснювати закупівлі в інтересах замовників, тобто медичних закладів.

Над ним також має бути Наглядова Рада з національних та міжнародних експертів. Вона, створена Міністерством охорони здоров’я, має контролювати таке підприємство і запобігати корупційним ризикам. Адже кошти, яке воно може отримати, вимірюються мільярдами гривень.

Тим часом у парламенті вже зареєстрований відповідний пакет законопроектів, який надасть механізми, щоб державний закупівельник міг працювати ефективно.

Читайте також: Як не вбити міжнародні закупівлі ліків та пацієнтів разом із ними

Спробую просто пояснити, що ці зміни дадуть держпідприємству. 

Як усе починалось?

Одна з найбільш корумпованих колись ланок медицини – державні закупівлі ліків та медичних виробів крок за кроком реформується. 

Уже 5 років в Україні діє норма, яка дозволяє МОЗ купувати ліки і вакцини без корупційних надбавок. Завдяки закупівлям через міжнародні організації маємо реальні ціни на ліки і вакцини.

Вакцина від поліомієліту "Імовакс" закуплена ЮНІСЕФ у 8 разів дешевше від виробника, ніж у 2014 році це робив МОЗ. 

Нині держава забезпечує безоплатне стентування для всіх пацієнтів з інфарктом з елевацією сегмента ST, які потребують негайної допомоги.

Перший прорив стався у 2016 році, коли компанія Crown Agents за ті ж кошти закупила втричі більше стентів, ніж це робив МОЗ України до запровадження закупівель через міжнародні організації. 

На 90% препаратів для онкохворих ціни стали нижчими, аніж до запровадження закупівель через спеціалізовані організації. 

І таких прикладів – десятки, якщо не сотні. 

Проте Україна має самостійно навчитися купувати ліки і вакцини так само ефективно, як і міжнародні організації. Для цього в жовтні 2018 року було створене ДП "Медичні закупівлі України".

На це державне підприємство покладені дві головні функції:

Перша. Закупівлі ліків для стратегічних програм.

МОЗ України залишатиметься головним розпорядником бюджетних коштів. Держпідприємство отримуватиме бюджетні кошти від МОЗ та виступатиме замовником і проводитиме процедури закупівель. 

Друга. Допомога регіонам та лікарням в закупівлях ліків та медичних виробів, у тому числі через рамкові закупівлі.

ДП збиратиме замовлення з лікарень про необхідну кількість препаратів і вестиме перемовини з виробниками про гуртову ціну.

При цьому держпідприємство лише вестиме переговори, але не буде отримувати грошей від лікарень – медзаклади самі платитимуть виробнику напряму і отримуватимуть свою частину замовлення. 

В результаті – лікарня отримає нижчу ціну, а виробник матиме більше замовлення.

Перший досвід ДП "Медичні закупівлі України"

Після кількох пілотних закупівель можна зробити перші висновки щодо ефективності державного підприємства.

Торік організація навчалася закуповувати ліки за кошти міжнародного донора – Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. Ці закупівлі регулюються окремим законодавством.

І якщо за деякими позиціями ДП "Медичні закупівлі" впоралося значно краще (Таблиця), ніж регіональні закупівлі, то в окремих випадках ціни на медичні вироби можуть бути дещо вищими, ніж на світовому ринку. 

Завдяки впровадженню міжнародних закупівель в Україні, у ДП з’явилася можливість не лише перебрати досвід і навчитися найкращим міжнародним практикам, а й отримати спеціальні законодавчі преференції, які є у міжнародних організацій.

Для цього й був зареєстрований пакет законопроектів 2538, 2539 і 2540. 

Основні новації для медичного закупівельника

1. Зниження цін на інноваційні ліки

Серед ліків, які зараз купує МОЗ, є низка патентованих і дуже дорогих. Іноді бюджет на закупівлю одного лікарського засобу вражає.

Так, наприклад, препарат ЕЛАПРАЗА, що застосовується для лікування орфанного захворювання – мукополісахаридозу, обійшовся державі в 124,3 млн грн (за ці кошти було закуплено 1383 флакони за бюджет 2018 року), за одну упаковку держава витрачає близько 90 тисяч гривень.

З такими проблемами стикаються абсолютно всі країни світу: коли патент на лікарський засіб діє десятки років, конкуренції на нього існувати не може, а ціна є захмарною.

Читайте також: Що вам "впарюють" виробники ліків: про скандальний законопроєкт 2089

Саме в таких випадках країни виходять на прямі переговори з виробником ліків і домовляються про спеціальні ціни та умови, після чого укладають managed entry agreement і включають препарат в так званий "позитивний список".

За такими списками відбувається відшкодування (реімбурсація) або закупівля лікарських засобів за кошти бюджету. В Україні це називатиметься "Договорами про доступ". 

В таких договорах, як правило, фіксується знижена ціна дороговартісних лікарських засобів в обмін на певні гарантії, надані компанії з боку держави (щодо обсягів закупівель, включення лікарських засобів до певних позитивних списків, тощо). 

Законопроект дає можливість для МОЗ вести з виробниками такі переговори від імені України. А Держпідприємству – брати в цьому процесі безпосередню участь і драйвити цей процес.

2. Спрощена реєстрація

Оскільки лікарські засоби, що закуповуватимуться держпідприємством, є пріоритетними для населення, важливо забезпечити широку конкуренцію.

Один з механізмів – мотивувати постачальників вийти на український ринок із застосуванням спрощених процедур реєстрації. 

Досвід таких спрощених процедур для закупівель через міжнародні організації вже довів свою ефективність.

За період існування цієї процедури за нею в Україні зареєстровано більше 80 лікарських засобів, зокрема проти таких небезпечних хвороб як ВІЛ/СНІД, гепатити, орфанні, онкологічні захворювання.

Мінімізовано корупційні ризики, що були обумовлені довготривалістю процедури реєстрації та дублюванням в межах експертизи реєстраційних досьє препаратів із суворих юрисдикцій. 

Така можливість дозволить забезпечити доступ пацієнтів до важливих лікарських засобів, які виробники не зацікавлені реєструвати в Україні з огляду на незначний обсяг потреби пацієнтів у них.

Крім того, зміни до закону введуть чіткі правила щодо закупівель незареєстрованих лікарських засобів – у тих випадках, де це конче необхідно. Рішення Кабміну буде ґрунтуватися на чітко визначеній МОЗ методології.

3. Звільнення від оподаткування

Наразі державні закупівлі через міжнародні організації звільнені від ПДВ. Це дозволяє досягти більш раціонального та економного використання коштів державного бюджету.

Відповідну практику потрібно продовжити і для закупівель державного підприємства.

Адже обкладання ПДВ ліків, що закуповуються за державний кошт, це лише перекладання коштів з однієї кишені бюджету в іншу.

У той час як будь-яке завищення ціни на препарат – це десятки, сотні, а іноді і тисячі людських життів, які можна було б врятувати. 

Це особливо актуально в умовах постійного недофінансування програми закупівель ліків.

Попри те, що цього року вдалося досягти додаткового фінансування на понад 3 мільярди гривень, втім напрямки державних програм досі залишаються критично недофінансованими. І додаткове оподаткування фактично забере можливість забезпечити пацієнтів ліками від держави.

4. Інші механізми

Одним із найбільших корупційних механізмів під час закупівель ліків часів міністра охорони здоров’я Раїси Богатирьової були дистриб’ютори. Ці так звані "прокладки" слугували містком між чиновниками МОЗ та виробниками.

Міжнародні організації прибрали цю корупційну маржу і сьогодні більшість закупівель відбувається напряму у виробників. Тому вкрай важливо забезпечити можливість для закупівельної організації виступати імпортером закуплених від нерезидентів лікарських засобів.

Читайте також: Вопрос, который волнует всех, от потребителей до чиновников. Кто влияет на цены лекарств в Украине?

Обов'язки зі ввезення, контролю якості, зберігання та постачання закуплених закупівельною організацією лікарських засобів в межах території України покладатимуться на ліцензіатів.

Постачальники – нерезиденти не здійснюватимуть жодної ліцензованої діяльності на території України.

Така модель усуне регуляторні бар'єри для прямої участі нерезидентів в закупівлях медичних товарів за кошти державного бюджету, стимулюватиме вихід на український ринок медичних товарів, які наразі відсутні на ринку, сприятиме підвищенню зацікавленості в українському ринку тих виробників, що наразі не розглядають Україну як територію продажів, та, як наслідок, призведе до розширення та підвищення рівня конкуренції та зниження цін на медичні товари. 

Щоб через рік ми могли побачити ефективність закупівель ліків через новостворене державне підприємство "Медичні закупівлі України", ми маємо дати дієві інструменти цій організації вже сьогодні.

Тому переконана, що парламент має в найкоротші терміни розглянути і ухвалити напрацьований пакет законопроектів.

Щоб якомога більше пацієнтів могли розраховувати на безоплатні ліки, гарантовані державою. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube