Гнучкість ринку праці – одна з найважливіших умов високого і стійкого економічного зростання

Один з найкращих індикаторів того, що реформа є реальною і суттєвою, – рівень опору, який вона створює. Чим довше система не реформується, тим більше деформацій і корисливих інтересів включається і втягується в систему, пише у своєму блозі на сайті "Новое время" ексміністр Словаччини Іван Міклош.

Ми могли спостерігати це на прикладі реформи охорони здоров’я Уляни Супрун, реформ, що проводяться Нацбанком, і тепер схожа ситуація з новим трудовим кодексом Тимофія Милованова.

Важко повірити, але чинний закон працює (після десятків поправок) майже півстоліття, з 1971 року. За цей час змінилася не тільки економіка, а й політична система. І зараз стає все більш очевидним, що чинне трудове законодавство — пережиток минулого, яке не захищає працівників, а тільки створює перешкоди і обмеження для створення робочих місць, економічного зростання та розвитку.

Читайте також: Новий трудовий кодекс унеможливить звільнення з ініціативи роботодавця без пояснення причини

Гнучкість ринку праці – одна з найважливіших умов високого і стійкого економічного зростання. Існує безліч доказів цього у світовій практиці. Реформа ринку праці – одна з пріоритетних реформ для президента Франції Еммануеля Макрона, тому що негнучкий ринок  – причина відставання французької конкурентоспроможності та високого рівня безробіття, особливо серед молоді. Так само й у Німеччині – коли виникли проблеми з конкурентоспроможністю, реформи в сфері праці Харца I — IV (2003−2005 рр.) підвищили гнучкість ринку праці і вирішили проблему.

У моїй країні, Словаччині, реформа ринку праці була однією з найважливіших в пакеті реформ. Вона дозволила створити передумови для високого і стійкого економічного зростання, залучити прямі іноземні інвестиції, створити нові робочі місця і значно підвищити рівень життя словацького народу.

Коли ми готували реформу ринку праці в Словаччині в 2003 році, безробіття становило 17,5%, в 2008 році воно знизилося до 9,6%, а сьогодні становить менше 5%. Наша реформа ринку праці була дуже схожа на українську – ми підвищили гнучкість при наймі та звільненні людей. Разом з деякими іншими реформами, це створило умови для зростання економіки і заробітної плати, а також для створення нових робочих місць. У підсумку, підвищення гнучкості ринку праці дуже скоро принесло краще життя і захист для людей, тому що найкраща і найбільш захисна соціальна політика – це гарна і добре оплачувана робота.

Нове українське трудове законодавство (у поєднанні з іншими реформами) здатне дати подібні позитивні результати, але тільки якщо воно буде досить сильним у своєму прагненні змінити і лібералізувати поточні правові умови.

Існує міф, який активно намагаються посилити профспілки, про те, що новий закон знижує захист працівників і послаблює їхні позиції у відносинах з роботодавцями. Але це не відповідає дійсності, тому що старий закон нездійсненний і безсилий не тільки через слабкість правоохоронних органів, але особливо тому, що закон застарів і суперечить потребам сучасної ринкової економіки. Для працівників набагато краще мати сучасний гнучкий закон, ніж старе, застаріле законодавство, що формально захищає, але насправді лише формальне і безсиле.

Читайте також: Трудовий кодекс. Що роботодавцям можуть заборонити запитувати на співбесіді 

Інша причина, через яку становище працівників буде посилено новим законом, — економічна. Новий закон (спільно з іншими реформами) принесе економічне зростання і розвиток, збільшення попиту на робочу силу, що саме собою збільшує не тільки заробітну плату, але й зміцнює позиції працівника в переговорах з роботодавцем. Це не теорія, саме це відбулося в усіх успішних реформістських країнах, включно зі Словаччиною.

Ті, хто виступає проти нового ліберального закону про працю, будуть стверджувати, що формальний захист працівників (наприклад, від звільнення) в новому законі набагато слабкіше у порівнянні з багатьма розвиненими країнами Західної Європи, і це суперечить амбітним намірам України стати членом ЄС у майбутньому. Так, в деяких західноєвропейських країнах трудове законодавство менш гнучке, але вони вже багаті, і навіть у їх випадку це проблема майбутнього. Гнучкий ринок праці не є перешкодою для вступу в ЄС (його мають успішні нові країни-члени), але його відсутність є непереборною перешкодою для того, щоб стати багатим і успішним.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube