Заява голови кримськотатарського Меджлісу Рефата Чубарова про те, що 2 травня готують акцію з масового перетину кримськими татарами адміністративного кордону України з окупованим Кримом у пункті пропуску "Чонгар", демонструє незадоволення тим, що нове українське керівництво ігнорує питання окупованого півострова на перемовинах із представниками Російської Федерації.

Очевидно, що на тлі переговорів із Росією щодо Донбасу проблема українського Криму ніби сама собою почала відходити на задній план.

Винесення Криму за дужки переговорного процесу з Москвою не може влаштовувати ні Україну, ні кримських татар, батьківщина яких вже майже шість років є зоною російської окупації.

Те, що кримськотатарський народ сам починає піднімати це надважливе питання, має як плюси, так і мінуси.

Плюс у тому, що питання підготовки до цієї акції та її проведення отримає широкий розголос у світових медіа і зможе вкотре привернути увагу міжнародної громадськості до окупації Росією цієї української території.

Читайте також: Три кримські омани Зеленського загрожують міжнародній підтримці України

Але мінус, що кримськотатарська спільнота почала розчаровуватися в українській владі, а це своєю чергою – означати, що кримські татари будуть готові проводити акції громадянської непокори, аби нагадати Банковій, що не можна питання Криму залишати на невизначене потім.

Команда Зеленського має переформатувати свої підходи до кримського питання

Команда президента Зеленського має або прислухатися до вимог кримськотатарського народу й переформатувати свої підходи до кримського питання, або ж продовжуючи робити вигляд, що воно не головне в її намаганні порозумітися з Москвою, налаштувати цим кримських татар проти себе.

У такому разі зав’язується вузол непорозумінь між новою українською владою та кримськими татарами, які запланованою на травень акцією готові донести до керівництва України та світової спільноти, що ситуація, котра склалася, їх не влаштовує, і що мовчати вони далі не збираються.

І головна небезпека цієї ситуації в тому, що за продовження несприятливих умов частина керівництва Меджлісу буде готовою перейти в опозицію до влади Зеленського, що в перспективі може перерости і в опозицію до України.

Необхідність зробити свій вибір у питанні Криму здатна стати важким випробуванням для Банкової

Зрозуміло, що подібний стан речей цілком влаштовував Путіна, для якого політичний розкол у лавах кримськотатарського народу означав би шанс убити клин непорозуміння між кримськими татарами й українцями.

Необхідність зробити свій вибір у питанні Криму здатна стати важким випробуванням для Банкової.

Читайте також: Демографічна війна Кремля проти окупованих територій триває

Адже після акції 2 травня навряд чи можна буде продовжувати не помічати явний застій у кримському питанні.

Але якщо сучасні керівники України зроблять спробу порушити кримське питання під час перемовин із делегацією Російської Федерації щодо Донбасу, росіяни прогнозовано взагалі відмовляться проводити далі подібні зустрічі, на які так розраховують у Зеленського.

Звісно, що в такому разі вимальовується патова політична ситуація, за якої більше не можна ігнорувати кримське питання, але й порушити його без узгодження позицій Банкової та Меджлісу призведе лише до погіршення наявного стану речей.

У Кремлі дуже сподіваються, що про окупований Крим згадуватимуть усе менше і менше

Вихід із даної ситуації проглядається лише один: обидві сторони мають взаємно узгоджувати свої позиції перед прийняттям і публічним оприлюдненням будь-яких рішень із питання Криму.

Якщо поки що не зовсім виходить на переговорах із Москвою розглядати питання Донбасу та Криму як нероздільне ціле, то це зовсім не має означати, що його можна виводити назавжди з перемовного контексту.

Бо в такому разі реалізовуватиметься план Путіна про відкладення питання окупованого Росією Криму на невизначений час.

Адже у Кремлі дуже сподіваються на те, що про окупований Крим згадуватимуть усе менше й менше, і тоді, із часом, його анексія взагалі автоматично опиниться поміж принципово не вирішуваними питаннями.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube