"Що в імені мені твоєму". Нашого "собакопродавайтеля" та "бабусєзаклинателя" звуть Євгеній Брагар. Саме так пишеться ім‘я цього пана на його сторінці в соцмережах. Не "Євген", а "Євгеній".

Згадалося, як Мураєв намагався подати до суду на журналістку Ірину Ромалійську за те, що в етері телеканалу АТR вона назвала його "Євген Мураєв" а він, виявляється, "Євгеній", і бути для нього "Євгеном" – це приниження честі, гідності та ділової репутації.

Читайте також: Захисник російської мови "слуга" Брагар – промовисте обличчя режиму Зеленського

Подібна наполегливість в іменах українських політиків завжди насторожує. Тхне "рускоговорящєй щелепою" та іншими українофобськими вивертами.

Але є в цій історії й інша, не менш красномовна аналогія. "Якщо нема грошей сплатити за комуналку – продайте собаку" – "Якщо нема хліба – хай їдять тістечка". Відчуйте спрорідненість підходів. Із цього починалася Французська революція.

Читайте також: Портников: Режим Зеленського – це приречений союз дилетантів і пристосуванців

Ця історія про зверхнє ставлення знаті до холопів, до всіх цих життєвих труднощів бідняків. "Продай собаку – купи тістечко й не заважай блакитнокровим насолоджуватися життям". Ось про що ця сентенція.

Цікаво, коли це зеленодепутат встиг досягти висот особи королівської крові Марії-Антуанети?

Слуги народу? Ага. Тоді чому вони поводяться як наші господарі? "Принеси, подай – пішов геть, не заважай".

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube