Майже п'ять з половиною років дії закону про люстрацію навколо нього не вщухають запеклі суперечки. Восени 2019 року Європейський суд з прав людини виніс свій вердикт з цього питання. 

Завзяті противники люстрації і частина політичного істеблішменту відразу ж заявили, що українська влада тепер зобов'язана переглянути закон про люстрацію або зовсім його скасувати. Хто і як буде змінювати закон "Про очищення влади" – в матеріалі РБК-Україна.

За роки дії закону про очищення влади у реєстр люстрованих осіб, який веде Мін'юст, була внесена майже тисяча прізвищ звільнених чиновників. Станом на лютий 2020 року у реєстрі залишається 896 осіб.

Ще в березні 2015 року Конституційний суд відкрив провадження і почав розглядати конституційність закону про очищення влади. Рішення досі не винесено. Як зазначило джерело РБК-Україна в суді, періодично на голосування виносяться абсолютно протилежні проекти рішень з даного питання, але голосів суддів не вистачає ні за один з них.

Українські суди нижчих інстанцій раніше очікували вердикту КСУ. Але протягом останнього півріччя вони активно беруть на себе ініціативу в цьому питанні і відновлюють люстрованих чиновників.

Крім того, свіже рішення ЄСПЛ дало ще один козир опонентам люстрації. Вони впевнені, що вердикт Європейського суду прямо зобов'язує Україну кардинально змінити закон про очищення влади.

Європейські поради

Рішення ЄСПЛ "Полях та інші проти України" від 17 жовтня 2019 року безпосередньо стосувалося обставин звільнення через люстрацію п'яти українських чиновників. Ними виявилися екс-прокурори В'ячеслав Полях та Олександр Ясь, колишні працівники податкових органів Роман Якубовський і Дмитро Басалаєв, а також екс-співробітник районної держадміністрації в Донецькій області Сергій Бондаренко.

Всі вони, крім Бондаренка, були люстровані тому, що займали керівні посади під час президентства Януковича. Співробітника РДА звільнили за комуністичне минуле – він був другим секретарем райкому КПУ.

Читайте також: Недосправедливість як наслідок недолюстрації

ЄСПЛ розглянув їхні претензії до української влади і став на бік скаржників. Всі вони за рішенням суду зобов'язані отримати по п'ять тисяч євро моральної компенсації та компенсацію за судові витрати.

Євросуд угледів в їх справах порушення статті 6 (право на справедливий суд) та статті 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) Конвенції з прав людини. Так, на думку ЄСПЛ, розгляд позовів заявників у національних судах триває надто довго.

Також суд вказав, що позивачі не мали ніякого відношення до злочинних дій режиму Януковича чи переслідування активістів Євромайдану. ЄСПЛ також відкинув аргумент України, що люстрацію не можна було застосувати індивідуально, а не широко, через надзвичайну ситуацію на сході країни, що сталася у 2014 році.

Суд зазначив, що раніше український уряд не вказував закон про очищення влади у декларації, яка дозволяє на час надзвичайної ситуації на Донбасі відступати від норм Конвенції прав людини.

Щодо звільнення співробітника РДА через комуністичне минуле, то ЄСПЛ визнав таку люстрацію нелогічною і необґрунтованою.

"Зазначений закон не враховував особисту роль, яку грали заявники, а також те, чи вони особисто пов'язані з будь-якою недемократичною діяльністю, що мала місце в період правління колишнього президента (Януковича – ред.). У цьому відношенні український закон про очищення влади відрізняється від процедур люстрації, які були введені в інших державах Центральної та Східної Європи і які були більш цільовими та вузькоспрямованими", – пояснюється суть рішення в офіційному прес-релізі Секретаріату ЄСПЛ.

Таким чином, Євросуд в цілому визнав законним і обґрунтованим сам факт проведення люстрації в Україні, але вказав на недоліки й промахи при застосуванні відповідних процедур.

Рішення повинно було набрати чинності через три місяці після його винесення, тобто 17 січня поточного року. В останній можливий момент, 16 січня, український уряд вирішив оскаржити вердикт у Великій палаті ЄСПЛ.

Робота почалася

Міністр юстиції Денис Малюська в інтерв'ю РБК-Україна пояснив, чому було вирішено подати скаргу. За його словами, Україна не зовсім згодна з аргументами ЄСПЛ.

"Прочитавши це рішення, я не можу сказати, що на 100% зрозумів, чого хоче від нас Європейський суд і яким чином треба змінити закон, щоб він влаштував ЄСПЛ і відповідав Конвенції про захист прав людини. Тому що це рішення досить розмите, в ньому мова йде про певний баланс, а не про конкретні норми, які треба було б змінити чи скасувати", – підкреслив міністр.

Водночас, за даними РБК-Україна, Мін'юст уже розпочав розробку змін у закон про люстрацію. Попри те, що апеляція Кабміну не розглянута і рішення ЄСПЛ ще не набрало чинності.

"Розробка (проекту змін, – ред.) почалася. Поки що текст напрацьовується, і після того як ми узгодимо його з ключовими партнерами з інших органів, ми відразу викладемо все в публічний простір", – сказало джерело в міністерстві.

Читайте також: Зеленський обіцяв "саджати": чи варто боятись Порошенку та Кличку?

При цьому співрозмовник відмовився розкривати основні параметри майбутніх змін. Зокрема, чи передбачено скорочення посад, які підпадають під люстрацію.

Водночас, розширення "люстраційного списку" поки чекати не варто. За даними РБК-Україна, ініціатива Зеленського поширити закон про очищення влади на чиновників часів Порошенка (2014-2019 року) не знайшла підтримки у юристів міністерства і швидше за все не буде реалізована.

З думкою про необхідність зміни закону про очищення влади згодні далеко не всі. Так, голова Громадської ради з питань люстрації при Мін'юсті Тетяна Козаченко вважає, що внесення змін потенційно несе ризики часткового або повного спотворення суті закону.

"Я думаю, що, якщо будуть намагатися вносити зміни в закон про очищення влади (люстрацію), це буде штучний процес зі спробою пошуку шляху нівелювати або дискредитувати закон... Занадто багато зовнішніх ризиків та зацікавлених нечистоплотних чиновників у скасуванні закону, тому зараз в такому порядку закон змінювати не можна", – каже вона.

На думку Козаченко, рішення ЄСПЛ не містить у собі жорстких вимог до України щодо зміни закону і підлягає ретельному аналізу через спірні моменти.

"Внесення змін у закон "Про очищення влади" це право, а не обов'язок. Рішення ЄСПЛ не тягне за собою зобов'язань України змінити національне законодавство", – пояснює голова Громадської ради з питань люстрації.

Козаченко підкреслює, що рішення стосується обставин звільнення конкретних осіб, які подали позови до Євросуду. Вона стверджує, що вердикт переважно характеризує ситуацію не з люстрацією, а з тривалістю і доступністю судових процесів в Україні.

Поки політики дискутують про необхідність змін закону, а рішення ЄСПЛ залишається в підвішеному стані, українські суди почали "по-тихому", орієнтуючись на власне розуміння міжнародного права, відновлювати люстрованих чиновників. Як і у випадку з Євросудом, першими "щасливчиками" стали переважно представники вітчизняної прокуратури.

Поступове відновлення

Так, в серпні Окружний адмінсуд Києва задовольнив позов колишнього першого заступника генерального прокурора Миколи Голомші. Справа люстрованого чиновника лежала без руху у суді понад чотири роки, а влітку 2019-го несподівано отримала позитивне вирішення. У грудні Апеляційний суд підтвердив відновлення екс-чиновника, відхиливши скарги Мін'юсту та ГПУ.

12 грудня 2019 року суд постановив виплатити 1,2 млн гривень і відновити на посаді заступника прокурора Чернігівської області Олександра Яся, одного з фігурантів рішення ЄСПЛ.

Основний масив позовів щодо люстрації розглядає Окружний адмінсуд Києва. Саме він займається претензіями громадян до центральних органів влади. У період з вересня 2019 року по лютий 2020 року цей суд задовольнив низку позовів екс-чиновників.

Наприклад, право повернутися на посади отримали екс-заступник прокурора Харківської області Дмитро Кавун і його колеги з Київської та Житомирської областей Юрій Мельник і Володимир Кобернюк.

Також успішно виграли свої справи люстровані київські прокурори – Едуард Томін (эампрокурор Дніпровського району) та Олександр Буртовий (заступник прокурора Подільського району). За рішенням суду підлягають відновленню високопоставлені екс-співробітники ГПУ Олег Кіпер і Олег Підгайний.

Всім їм держава також зобов'язана виплатити зарплату за час вимушеного "простою" – від 800 тисяч до 1,2 млн гривень кожному.

Голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк зазначив, що вважає такі рішення суду цілком обґрунтованими.

"Варто нагадати, що Конституційний суд України переглядає конституційність закону про очищення влади вже майже п'ять років. Чи повинні стільки часу чекати рішення суду громадяни, звільнені з посад за цим законом? Очевидно, що ні", – прокоментував він для РБК-Україна.

За його словами, ОАСК в даній ситуації керується нормами Конституції і практикою Верховного Суду.

"Враховуючи вищевикладене та керуючись власними переконаннями при прийнятті рішень, Окружний адмінсуд Києва продовжує розгляд справ щодо звільнення за законом про очищення влади, які знаходяться сьогодні у провадженні", – резюмував Вовк.

В абсолютній більшості рішень судді ОАСК вказують, що перед застосуванням люстраційних заборон українська влада була зобов'язана встановити роль кожного конкретного чиновника в процесі узурпації влади Януковичем. Аргументи Генпрокуратури та Мін'юсту, що такий порядок не прописаний в чинному поки ще законі, суд відхилив.

Водночас, жоден із "відновлених" безпосередньо на робоче місце ще не повернувся. Офіс генпрокурора апелює до того, що в процесі реформування перестала існувати Генеральна прокуратура, а значить, немає механізму, як відновити екс-чиновників на попередніх посадах.

Однак, за даними РБК-Україна, деяким екс-прокурорам вже виплачена належна їм компенсація, встановлена судом.

Закону про люстрацію, прийнятому у вересні 2014 року, залишилося діяти трохи більше чотирьох з половиною років. Прогнозовані зміни можуть спричинити як масове повернення на посади чиновників, вигнаних з клеймом "люстрованих", так і прихід у владу тих, кому останні п'ять років вхід туди був закритий. Очевидно, охочих скористатися таким "вікном можливостей" в Україні буде чимало.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube