Постер до фільму "Портрет дівчини у вогні"

В український прокат вийшла мелодраматична кінострічка "Портрет дівчини у вогні" французької режисерки Селін Ск’ямма, яка також є авторкою сценарію, пише Міла Березюк у блозі для сайту ТСН.

Події фільму переносять нас до французької Бретані XVIII ст. До сім’ї збіднілих аристократів прибуває художниця Маріанна (Неомі Мерлан), щоб написати портрет Елоїзи (Адель Енель), аби та вигідно представила його нареченому, якого дівчина, до речі, ніколи не бачила. На думку матінки Елоїзи, це допомогло б вигідно видати доньку заміж. Маріанна починає вивчати свою модель… Це допомагає обом жінкам пережити досі незнаний досвід.

Кіно наповнене глибоким психологізмом. Елоїза та Маріанна змінюються, кожна по-своєму, завдяки тому, що пізнають одна одну, зростають над собою. Елоїза відчуває себе нещасливою, закритою та забутою людиною. І коли прибуває Маріанна, в Елоїзи прокидається життя, такий терапевтичний ефект. 

Читайте також: "1917" – особиста драма кількох учасників великої м'ясорубки

Навіть правда про художницю не відштовхує Елоїзу, а навпаки – це ще більше їх зближує. До зустрічі з Маріанною, в Елоїзи чітко простежується шизоїдний тип особистості – дівчина відсторонена, уникає близьких контактів, вона існує в собі, остерігається реальності. Зі знайомством з Маріанною Елоїза відкриває собі себе, ніби винурює зі свого стану.

"Я вловила нарешті твою посмішку" – радіє Маріанна. Своєю чергою, Маріанна відкриває в собі силу діяти попри патріархальні закони. На початку фільму Маріанна перебуває у творчому заціпенінні. Попри те, що вона не повинна примусово виходити заміж, як Елоїза, Маріанна існує у путах гендерного статусу. Стосунки з Елоїзою відкривають нові межі для неї. Апогей в її історії у тому, що вона постає для себе як повноцінна мисткиня. Маріанна обирає мистецтво і себе у ньому.

Цей фільм сміливо можна назвати "жіночим", адже у ньому майже відсутні чоловіки, але присутній цілісний жіночий перформанс, який символізує жіночу єдність. Та завдяки естетиці і пристрасному сюжету, переконана: він припаде до смаку і чоловікам.

Читайте також: Україна здобуває перемоги на кінофестивалях, але більшості байдуже – чому?

Селін Ск’ямма, як авторка фільму, стверджує, що хотіла цілком відтворити тогочасні життя і побут, і передати їх через власне бачення, свої почуття. Можливо, тому фільм вийшов таким живим, нерафінованим, чуттєвим, на противагу іншим стрічкам, які часто змальовують аналогічний період історії.

Фільм уже встиг отримати низку престижних нагород та був відзначений номінаціями: премія за найкращий сценарій на Каннському кінофестивалі; Queer Palm за висвітлення ЛГБТ-теми в кіно; номінація на премію "Золотий глобус" за найкращий іншомовний фільм 2020 року; премія BAFTA – номінація за найкращий неангломовний фільм 2020 року.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube