Путін продовжить тиснути на президента Білорусі. Лукашенко, у свою чергу, буде робити будь-які кроки, щоб відбитися і зберегти владу, пише політолог Віталій Портников у блозі для сайту "Радіо Свобода".

Президент Білорусі Олександр Лукашенко покинув Росію без будь-яких заяв, не став розмовляти з журналістами і президент Росії Володимир Путін. А заступник глави адміністрації Путіна Дмитро Козак, який тепер займається не тільки українським, а й білоруським напрямком в оточенні російського президента, зміг сказати лише, що консультації триватимуть.

Втім, зовсім незрозуміло, про що тепер розмовляти Путіну і Лукашенку, про що домовлятися урядам двох країн. Запропонована Росією формула, абсолютно прозора і не дуже відрізняється від пропозицій, які Путін робить керівникам інших колишніх радянських республік – допомога (або в українському випадку припинення війни) в обмін на відмову від суверенітету. Лукашенко про це і чути не бажає – а Путін не хоче продовжувати постачання нафти за цінами, які влаштовують білоруського президента.

Несподіваний для Москви крок

Нова зустріч тільки підтвердила, що на Лукашенка продовжуватимуть чинити тиск. А він буде робити будь-які кроки, щоб відбитися і зберегти свою владу. Найбільш несподіваний і подразливий для Москви крок – це запрошення, яке було відправлено державному секретарю США Майку Помпео.

Читайте також: Почему все меньше белорусов хотят союза с Россией

Керівник Держдепартаменту США не так давно відвідав Мінськ і заявив про підтримку білоруського суверенітету і готовність розвивати економічні відносини. Навіть у Кремлі було ясно, що після зустрічі з Помпео, Лукашенко навряд чи приїде підписувати капітуляцію. Тому те, що для Лукашенка було "моментом істини", для Путіна виявилося нудним ритуалом. Навіть в грі в хокей було більше змісту, ніж у президентських переговорах.

Путіну не вдалося оновити союзну державу Росії і Білорусі

У російських медіа вже визнають, що модель примусу до любові виявилася непродуктивною. Путіну не вдалося оживити союзну державу Росії і Білорусі. При цьому соціологи в самій Білорусі зафіксували серйозний спад традиційних для цієї країни проросійських настроїв.

Якщо ще наприкінці 2017 року 64 відсотки білорусів вважало, що Білорусі буде краще в союзі з Росією, ніж в ЄС (прихильників ЄС було всього 20 відсотків), так сьогодні прихильників союзу з Росією 40 відсотків, а прихильників ЄС – вже 32.

Читайте також: Лукашенко и Путин снова не договорились. Дальше – война?​​​​​​​

Причому, кількість прихильників союзу з Росією зменшилася на 15% всього за п'ять місяців. І це – не тільки результат зсуву в суспільних настроях, а й результат того, що білоруські медіа перестали запевняти своїх глядачів у тому, що в Росії набагато краще, ніж в сусідніх країнах Європи. Виявилося, що навіть невелике зниження рівня дезінформації призводить до значних змін у суспільстві.

А це означає, що провал російсько-білоруської інтеграції може призвести не тільки до того, що Білорусь зараз збережеться як держава, а й до того, що в майбутньому вона зможе стати демократичною європейською країною і прагнути до інтеграції в ЄС так, як до цього прагне Україна. Очевидно, що це не в путінських інтересах. Однак в українських.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube