Ілюстративна світлина

Якщо говорити про політико-організаційні моменти того, як Україна, як держава, може і має захистити своїх громадян по всьому світу в розпал епідемії коронавірусу, то вони, як кажуть, на долоні. І все це безпосередньо пов’язано з роботою нашої медичної системи.

Тут є дві складові: медична та політико-дипломатична, пише Володимир Огризко у блозі для сайту УНІАН.

Медична полягає в тому, що в Україні на випадок коронавірусу чи будь-якого іншого вірусу повинна бути створена інфраструктура, яка миттєво (впродовж кількох годин або, як максимум, днів) буде готова прийняти хворих, забезпечити карантин, матиме відповідний набір матеріалів для тестування тощо. Тобто ми завчасною маємо підготуватися до виникнення нестандартної епідеміологічної ситуації.

Чи існує така інфраструктура в Україні сьогодні? На жаль, ні.

Справедливості заради варто зазначити, що це – проблема не тільки України, але й багатьох інших країн. Однак випадок із коронавірусом має переконати нас у тому, що до виникнення проблем потрібно готуватися завчасно. Цей тривожний дзвіночок повинен пролунати дуже голосно, щоб українська влада це почула, зрозуміла і зробила висновки.

Читайте також: Японія повідомила про 39 нових випадків коронавірусу на борту лайнера Diamond Princess

Політико-дипломатична складова передбачає захист та надання всієї потрібної допомоги українським громадянам, які в розпал пандемії опинилися за кордоном або, тим більше, в країні, де лютує вірус. З моєї точки зору, все те, що робить наше дипломатичне представництво в даній ситуації, відповідає усім стандартам і нормам. З’ясовано і складено списки тих, хто знаходиться на території найширшого розповсюдження вірусу – в Китаї, відомо, чи захворіли ці громадяни або ж перебувають у більш-менш безпечних районах провінціях КНР, вільних від цього вірусу.

Випадки захворювання на вірус 2019-nCoV в усіх інших країнах одразу стають відомими посольствам, і вони вживають необхідних заходів щодо своїх громадян.

Тому, на мою думку, вся "зовнішня частина" зараз працює нормально, адекватно до ситуації. Консульська служба готова до подібних форс-мажорів, тому що завжди працює в напрузі й певному стресі, адже саме вона діє в екстраординарних випадках, наприклад, у випадку загибелі українського громадянина, у випадку його арешту чи інших форс-мажорних ситуаціях. Консули і методологічно, і психологічно готові до різних моментів. У випадку з коронавірусом більше, ніж консули роблять зараз, робити не можна. Вони ж не лікують, а супроводжують наших громадян, які потрапляють під карантин або в лікарні в інших країнах. Консульська служба слідкує за ситуацією і передає інформацію родичам та центральному апарату.

У соцмережах обурювалися, що Україна взялася евакуювати українців, які перебувають у КНР, дуже пізно – тільки 11 лютого був відряджений чартерний рейс у китайське місто Ухань, який має забрати наших громадян звідти. Хоча багато інших країн, наприклад, та ж Лівія, закінчили цю процедуру щодо своїх громадян значно раніше.

Неповороткість держави в даному випадку можна пояснити якраз тим, про що йшлося вище. На такі випадки має існувати чітко розроблена інструкція дій стосовно тих чи інших надзвичайних ситуацій. Така інструкція має бути узгодження в усіх відомствах, яких це безпосередньо стосується. Також мають бути визначені відповідальні особи, служби або міністерства, які в разі виникнення надзвичайної ситуації вживають заходів. Зокрема, обов’язково мають бути передбачені резервні можливості для швидкого транспортування наших громадян, мають бути забезпечені місця, куди цих людей будуть транспортувати.

Так, на вчорашній нічній нараді в Кабінеті міністрів було визначено два санаторії, куди будуть транспортувати українців із КНР. Адже просто відправити літак, аби забрати наших громадян з країни, де вирує вірус, недостатньо. Бо, якщо вражених вірусом людей повернуть в країну, а їх тут неможливо буде розмістити у спеціалізовані заклади, то що з ними робити?

Тож цей ланцюжок має бути відпрацьований від першого до останнього кроку. Оскільки такої інструкції у нас немає, довелося чекали стільки часу на евакуацію українців з КНР. Відтак, до повернення людей з Китаю мали бути підготовані всі об’єкти, які працюватимуть з інфікованими, а також служба, яка зможе забезпечити доставку цих людей в Україну. Оскільки цього не було, ми й отримали таку затримку.

Читайте також: Кількість померлих від китайського коронавірусу понад 1,1 тисячі, майже 5 тисячам вдалося одужати

Щодо заяви в.о. гендиректора Центру громадського здоров’я МОЗ України Ігоря Кузіна про те, що українцям, які не захочуть підписати згоду на карантин, відмовлять в евакуації в Україну… Такий підхід є цілком адекватним.

Вірус – це загроза національного характеру. Якщо інфікована особа, або є підозра, що вона інфікована, не хоче підпорядковуватися очевидним і зрозумілим карантинним нормам, то – вибачайте, чому решта населення країни має стати заручником однієї людини, яка заперечує проти двотижневого карантину, як визначено ВООЗ? Такі норми діють у США, Німеччині та в інших цивілізованих країнах. Чому вони не повинні діяти в Україні? Я думаю, що це – абсолютно адекватний підхід.

Стосовно тих українців, яких зняли з круїзного лайнера Diamond Princess і які виявилися зараженими коронавірусом, було прийняте правильне рішення: наші вражені вірусом громадяни мають пройти лікування в тій країні, де вони зараз знаходяться. Тож їх розмістили в японській лікарні. Не думаю, що японська система охорони здоров’я гірша за українську. Ці люди не будуть кинуті напризволяще, бо для лікарів не має різниці, чи то вони лікують японця, чи то українця, чи то француза. Це – їхній обов’язок. Тому, якщо хворі громадяни потрапляють в японську лікарню, вони пройдуть весь курс лікування. Іншого варіанту нема. Адже хіба можна хворого на коронавірус евакуювати в Україну, де поки що випадки захворювання на цей вірус не відомі і де немає відповідної інфраструктури? Чи можемо ми самі завезти сюди вірус? Думаю, це було б просто нерозумно і навіть злочинно. Тож в даному випадку вчинили правильно.  

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube