Про те, що Андрій Богдан був готовий на вихід, мені стало відомо ще два тижні тому, а відповідний указ Зеленського очікували минулого понеділка, пише у своєму блозі на НВ заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука. Та, либонь, щось пішло не так. Радше за все не вдавалося так швидко домовитись із Єрмаком, адже люди, які розуміють, що таке влада, чудово відчувають різницю між неофіційним статусом помічника, що передбачає величезні повноваження, але жодних зобов’язань, та офіційною посадою голови Офісу президента, що також передбачає великі повноваження, але водночас і величезну низку недоліків. І лише ті, хто далекий від влади, вважають, що опинитись на такій посаді – самоціль для будь-якої людини.

Богдан відомий тим, що протягом багатьох років співпрацював як із Коломойським, так і з "Кварталом 95", фактично здійснюючи юридичний супровід господарської діяльності як олігарха, так і кварталівців. Величезною помилкою є вважати Богдана фаховим юристом. Я чимало спілкувався з дійсно академічними юристами, і всі в один голос мене переконували, що точнісінько так само, як Андрій Портнов, Богдан не вbрізняється великими знаннями й досвідом в юриспруденції. Він такий же, як і Портнов – звичайнісінький "рішала", завдання якого – призначити своїх людей на посади суддів, а потім через цих людей лобіювати ті чи інші рішення. Дуже проста, але дієва схема. Дієва настільки, що Портнову досі вдається використовувати її. Показовим є той факт, що сам Богдан називав Портнова своїм учителем.

Не є великою таємницею те, що Богдан, окрім кадрової політики, займався і цементуванням так званої монобільшості в парламенті. Як на мене, відлучення пана Богдана від посади голови ОП може призвести до внутрішньо парламентської кризи, коли депутати з так званої групи Коломойського можуть почати голосувати в дисонанс із загальним трендом зеленого кольору. Вочевидь, що зі звільненням Богдана варто очікувати низку інших кадрових рішень, адже ніхто не захоче миритися з тим, що на певних посадах працюють його люди. Звісно, знайдуться охочі замінити цих людей, і в цьому немає жодних сумнівів.

Читайте також: З інтерв'ю Єрмака зрозуміло, як у Зеленського подаватимуть поразку України – журналістка

Між іншим, подейкують, що незабаром ми можемо стати свідками ще однієї гучної відставки. Йдеться про міністра закордонних справ Вадима Пристайка. Погоджуючись обійняти цю посаду, він і в страшному сні не міг уявити, в яку халепу вскочить. До появи такої фігури як Володимир Зеленський міністр закордонних справ завжди був серед тих, кого називають policymakers – тобто людей, які роблять політику. Але після появи такої постаті як Андрій Єрмак, із величезними повноваженнями, і який фактично на собі замкнув зовнішню політику нашої країни, не маючи на це ні юридичних, ні формальних підстав, сьогодні міністр закордонних справ перетворився просто на обслугу, яка діє за принципом "чого бажаєте, господарю?" Погодившись бути фактично лакеєм при хазяїнові Єрмаку, Пристайко поставив хрест на своїй майбутній політичній кар'єрі.

Крім того, я вважаю дуже важливим фактом те, що Богдан був по суті єдиною людиною в оточенні Зеленського, що розумілася на тому, як працює державний апарат. Після того, як він пішов із посади, таких людей у Зеленського більше немає. Кумедно, та люди, які розуміються на політиці, ще десь три-чотири місяці тому прогнозували, що за будь-яких обставин розігруватиметься сценарій "цар добрий – бояри погані". І першою жертвою такого сценарію мала бути саме постать Богдана, адже його своєрідна, виклична та, м’яко кажучи, хамська поведінка це провокувала.

Отже, перший пішов. Чи означає це, що між Зеленським і Богданом можуть початись якісь чвари? Аж ніяк. Я не здивуюсь, якщо найближчим часом Богдан отримає якесь інше призначення і буде, допустимо, керувати судами чи працювати в Конституційному суді, десь поруч із "рішалами великого" ґатунку. Як на мене, такі люди як Богдан украй необхідні такому невігласові як Зеленський.

Читайте також: Небезпечна ілюзія прохача Зеленського спонукає Путіна посилювати тиск – Портников

Чи означає відставка Богдана крах Коломойського? Аж ніяк. По-перше, Ігор Валерійович володіє певною групою депутатів у самій монобільшості. По-друге, не виключаю, що на нього працюють і деякі позафракційні. Крім того, за той час як Богдан очолював ОП, їм вдалося розставити цілу купу своїх людей на різних державних посадах. І, головне, Ігор Валерійович іще й досі володіє ресурсом, завдяки якому може дозволити собі володіти і депутатами, і чиновниками. І це – гроші.

Не зупинятимуся детально на особистості Єрмака. Раніше я вже писав про цю постать, його погляди, зв’язки з Російською Федерацією та небезпечні, як на мене, стосунки із Дмитром Козаком, віцепрем'єром РФ, а нині ще й заступником голови адміністрації президента Путіна. Та чому я вважаю, що від заміни Богдана на Єрмака програла Україна? Бо якби Зеленському вистачило розуму просто позбавити посади в державній структурі цього "рішалу" Коломойського – це би був, беззаперечно, позитив. Але призначення Єрмака – людини, яка налаштована проросійськи – я позитивом назвати не можу.

Я мав кілька розмов з людьми, які зараз працюють на найвищих посадах у нашій державі, співпрацюючи в тому числі з президентом Зеленським і Андрієм Єрмаком. Жоден із моїх співбесідників не зміг відповісти на запитання, чи є Єрмак сам по собі проросійською людиною, а чи реальним агентом впливу. Та всі беззастережно зазначили, що своєю діяльністю Андрій Єрмак рухає нашу країну в проросійському напрямку. Чи розуміє він це, чи усвідомлює? Ніхто з моїх співбесідників не зміг дати відповідь, але факт залишається фактом. Саме в проросійськості, чи радше малоросійськості Єрмака, я і бачу головну загрозу.

І наостанок. Після того як Єрмак обійняв державну посаду, ставши публічною персоною, я плекаю надію, що у спілкуванні з журналістами йому врешті-решт доведеться надати відповідь на запитання, що він та Зеленський робили в Омані. Я вважаю, що ця відповідь може стати дуже важливою.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube