Поки всі новини ґелґочуть про епідемію коронавірусу в Китаї, справжня епідемія розповсюджується в Україні. Епідемія глупоти.

Читаючи новини про те, як мої співвітчизники блокують летовища й лікарні, висловлюють своє обурення щодо повернення українців із Китаю на батьківщину, розповсюджують фейки й нісенітниці, мене проймає відчуття відрази й жалю. Невже ми справді живемо в Середньовіччі? Невже сучасний українець, сховавши до кишені смартфон найсучаснішої розробки, може взятися за камінь, щоб кинути ним у "прокаженого"? Чума головного мозку?!

Читайте також: Портников: Дурість – це те, що характеризує дії влади

За яким це правом одні українці не допускають інших українців (таких же громадян, таких же платників податків!)  до аеропортів і лікарень, санаторіїв та об’єктів медичної інфраструктури? Хіба ж у скрутну мить не варто зробити все для того, щоби повернути своїх співвітчизників додому, допомогти їм за всяку ціну?! Якби на їхньому місці опинилися ми, чи не хотілося б нам, аби держава захистила нас, подбала про нас? А що б ми відчували, якби на тому літаку була наша мама, сестра, дружина, друг, кум? Як кажуть англійською, треба уявити walking in someone else's shoes, поставити себе на місце іншої людини, уявити себе в такій ситуації – і діяти по совісті.

Безумовно, завинила в цій ситуації і влада, яка просто провалила комунікацію цієї проблеми. Либонь, кожен із міністрів боявся репутаційних втрат, тому не висловлював чіткої та повної інформації про цю проблему, а отже позиція влади виявилася неозвученою, народові не дали чітких гарантій безпеки і плану дій. А на місце пустки в голові прийшли всілякі телеканали та сміттєві бачки зі своїми трагедіями та фейками – і народ "поплив"…

Читайте також: Ганьби можна було уникнути. Достатньо було просто не створювати ситуації, у якій люди можуть негідно поводитися

Особливо сумно це спостерігати у дні пам’яті Небесної сотні. Не виключаю, що влада і справді запланувала повернення літака саме цими деями, щоби затьмарити тему Майдану й відвернути увагу від провалу в розслідуванні злочинів проти Небесної сотні.

Але турбує й інше – шість років тому український народ поводився зріло, патріотично, був ввічливим і готовим допомогти ближньому, нині ж люди розсварені та світять звірячими іклами одне до одного.

Тож не хвилюймося за Китай, огляньмося довкола – справжня епідемія в нас. Епідемія глупоти, злості та браку співчуття…

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube