На вас вчора відпрацювали інформаційно-психологічну зброю. Це зброя 3-го тисячоліття. Вона колись зведе до мінімуму застосування важкої військової зброї, але перетворить людство на повних бовдурів, бо на бовдурах інформаційно-психологічні операції працюють ефективніше. Ще ця зброя дуже добре працює, коли в суспільстві є скрєпи і штучно створена мораль.

Тоді просто хитаєш скрєпу чи так би мовити мораль, вказуєш вустами керованих блогерів на "порушника срєп" і хворобливе его зажене мільйони людей у пастку осуду. Бо бути на тлі когось моральним, цнотливим, жертовним – дуже просто і приємно для самооцінки. Засуджувати – це наше все, яке вже давно сидить у ДНК.

Колись суспільний осуд був головним інструментом наведення порядку в громаді. Саме тоді вигадали моральні норми. Вони виконували роль червоних ліній, а осуд виконував роль покарання, аж до поки не з'явився закон, правоохоронні органи і суди.

Тому епітет "середньовіччя" – це всіх стосується, і тих, хто каміння жбурляв і тих, хто кричав – "який сором".

Читайте також: Дієта проти інформаційного ожиріння: час внутрішньої гігієни настав

Якщо ви гуманіст та маєте високий рівень емпатії, тоді жаліти і допомагати треба всім. І тим, кого евакуюють, і тим, хто живе в полоні необізнаності і тваринного страху. Те, що ви забили осудом других, ніяк не допоможе суспільству, країні і тим, кого евакуювали. Люди, які себе вважають людяними, повинні у такій ситуації допомогти відкрити очі засліпленим, а не засуджувати їх.

Це як сміятись і засуджувати тих, хто боїться літати літаками. Бо інформаційно авіатрощі виглядають дуже страшно. Хоча статистика смертей говорить, що загинути у авіактастрофі шанси мізерні, на відміну від автотранспорта, яким користуються всі.

А тепер давайте подумаємо про результати і зрозуміємо, хто виграв від вчорашніх подій з евакуацією наших громадян.

Наголошую, що не завжди ті, хто отримують вигоду від ситуації її створили.

Місцева влада громад, яка стала на бік своїх мешканців у протестах, точно виграла перед осінніми місцевими виборами. З великою ймовірністю так би вчинили всі, хто зараз при владі в регіонах і збирається балотуватись восени. Просто не всі випадки супротиву місцевої влади стали публічними.

Виграли ті, кого вчора публічно не спитали і не згадували по всіх ефірах та блогах про розслідування розстрілів на Майдані. Тому, призначити на 20 лютого евакуацію людей, яка планувалась ще 3 тижні тому, це стратегічно вірне рішення, навіть якщо випадкове (що малоймовірно, але вірогідність існує).

Читайте також: Балаба: Росія гібридну війну не закінчила, а ви – так, розслабилися та завели собі "телегу". На радість "рашкам"

Хотіли виграти, але не сталось, ті, хто ненавидить західну частину держави, як уособлення українськості, та винить її у втраті влади в 2014 році. Вони нагнітали з усіх вітрил, що це бачите, на заході люди черстві, а ми тут у білому і з німбами. Але дуже швидко з"ясувалось, що люди однаково не довіряють державній медицині по всіх регіонах, недотримання карантину бояться всі. Та й місцева влада скрізь одним миром мазана, всі заради рейтингу готові підтримати протести своїх місцевих виборців і їм наплювати на загальнодержавні інтереси.

Виграли ті, кому цікаве розпалювання ворожнечі і ненависті між українцями.

А тепер як ця ситуація виглядає без інформаційних вкидів, безпідставної паніки і обурення "моральних авторитетів".

Всі країни евакуюють своїх громадян з Уханя. Всі роблять це по-різному і з різним успіхом. Хтось з розвинених і багатих країн навіть просить Україну забрати їхніх громадян і потримати 14 днів у себе, бо вони не будуть гнати літак в Китай заради одного чи двох своїх громадян.

В Україні не все налагоджено, зрештою, не щодня доводиться евакуювати людей із зони поширення смертельно небезпечного вірусу. Але менше з тим, роботу зроблено.

Через те, що від коронавірусу вмирають, нормальна річ, що хтось з людей боїться у прямому тваринному сенсі за себе і своїх близьких. Так, не всі серед цих людей знають слова – гуманізм, емпатія і не всі користуються гуглом.

Це і була найслабша ланка кампанії по евакуації.

Всієї цієї історії і щасливих бенефіціарів не було б, якби на цьому етапі – етапі невдоволення і страху – влада підключила 2-3 десятки людей, які приїхали на місця і поспілкувались з громадами і місцевою владою. Не просто поспілкувались, а фахово розвіяли страхи і міфи, вислухали б людей і запропонували їм засоби і заходи безпеки.

Але на цьому етапі, скориставшись слабкістю влади, підключились шакали і відіграли ситуацію на свою користь.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube