Іван Піддубний народився в 1871 році в козацькій родині в селі Красенівка біля Полтави. Його батько мав господарство в Красенівці, а мати Івана була зі старовинної козацької родини Науменків. У Івана було двоє братів та три сестри.

Перше кохання, не принесло юнаку щастя. У підлітковому віці він закохався дівчину з села Олену Вітяк. Однак бути разом, на жаль, не судилося. Вона походила з родини багатого купця, у якого Іван працював простим пастухом. Почуття молодих було взаємне, але батько дівчини був проти цих стосунків.

У 21 рік він вирішив поїхати на заробітки до Криму та влаштувався до вантажної фірми «Лавас». У 1895 році ця вантажна фірма переїхала до Феодосії. Він почав займатися гімнастикою. А в 1897 році на гастролі до Феодосії приїхав відомий на той час цирк Безкоровайного. У трупу цирку атлети і борці. Дирекція цирку влаштувала чемпіонат боротьби «на поясах».

Читайте також: "Додому в Імперію!" Як нацисти вивезли десятки тисяч німців з України

Іван вирішив виступити та за два тижні не програв жодного поєдинку.  Коли сезон у цирку закінчився, цирк поїхав, а Іван залишився тим же робочим в порту. Але в нього з’явилися думки про те, що він хоче присвятити своє життя спорту.

У 1898 році Піддубний переїхав до Севастополя, щоб вступити до місцевого цирку, який належав Жіжетто Труцці, одному з членів найстарішої італійської циркової родини Труцці. Там він закохався в угорську канатоходку на ім'я Емілія. Їй було сорок років, а йому – двадцять з гаком. Велика різниця у віці не збентежила Івана, але і це кохання не було щасливим.

Іван швидко засвоїв всі тонкощі боротьби «на поясах». Крім того, він читав багато літератури з важкої атлетики та боротьби, займався бігом, стрибками, робив вправи з диханням, дотримувався дієти.

Вже з Севастополя Іван Піддубний вирушив до Одеси, а потім, до Києва. Там йому запропонували роботу в цирку братів Нікітіних. У Києві він знову закохався в артистку цирку – Марію Газмарову. Вона була гімнасткою Піддубний був закоханий без пам'яті та хотів одружитися на дівчині. Вони вже планували весілля, але Марія на одному зі своїх виступів зірвалася з висоти купола і розбилася на смерть. Іван після цього довго намагався прийти в себе.

Почалися його перші гастролі по різних містах країни. Під час виступу він з легкістю підіймав трьох осіб, перев'язаних один із одним, вгору на витягнутій руці і носив навколо арени.

З плином часу рани загоїлися та Іван одружився на Антоніні Квітко-Хоменко. Шлюб був невдалим. Антоніна стала витрачати його гроші на коштовності, розваги та втікла з коханцем забравши навіть нагороди Івана.

Під час гастролей у Воронежі, Іван отримав лист з Петербурга від голови Петербурзького атлетичного товариства графа Рібоп'єра. Граф запросив його приїхати на зустріч до Петербурга. Під час цієї зустрічі Івану запропонували взяти участь у змаганнях на звання чемпіона світу з французької боротьби 1903 року. Іван звичайно же погодився. Готуватися до чемпіонату він почав під керівництвом тренера з французької боротьби Ейжена. Іван Піддубний на тому чемпіонаті здобув 11 перемог поспіль!

Читайте також: Історія людини, яка на весь світ прославила український рафінад

Але сталася велика прикрість для Івана Піддубного, адже російське атлетичне товариство запропонувало, але Буше боротися з Піддубним ще раз і гарантувало йому в разі перемоги приз в 10 000 франків. Але француз від цієї пропозиції відмовився. Піддубний же перебував у трансі – після чемпіонату він поїхав в село та вирішив кинути спорт. Тільки довгі вмовляння друзів і тренера змусили змінити рішення.

Фігура Піддубного вражала! При зрості 184 см він важив – 118 кг; обхват грудей – 134 см, біцепс – 45 см, передпліччя – 36 см, зап’ясток – 21 см, шия – 50 см, пояс – 104 см, стегна – 72 см, ікри – 47 см.

Іван Піддубний переміг не одного борця в Америці. Навесні 1927 року Іван Піддубний провів у Нью-Йорку серію блискучих поєдинків. Йому навіть пропонували угоду для участі у змаганнях в Сполучених Штатах, у Великобританії на півроку, але угоду Піддубний не підписав, а від подальших закордонних гастролей остаточно відмовився. Коли Івану було 57 років його офіційно назвали «чемпіоном Америки».

Восени 1928 року Іван Максимович повернувся в Україну.  

Іван Максимович закінчивши спортивну кар’єру, разом із другою дружиною, Марією Машошиною він переїхав до Єйська, що на березі Азовського моря. Там вони оселилися в великому будинку з розкішним садом. Він відкрив більярдну, яка розміщувалась у матроському клубі, де декілька місяців сам працював маркером.  Жили вони бідно, але він знайшов сімейне щастя та затишок.

8 серпня 1949 року великий чемпіон помер, залишивши по собі блискучі перемоги та нагороди.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube