Під час мітингу біля Верховної Ради України. Цього дня депутати ухвалили закон про українську мову. Київ, 25 квітня 2019 року

Окупована частина Донбасу – це інструмент війни з Україною та її мовою, пише Віталій Портников для "Радіо Свобода"

Так звана "народна рада ДНР"ухвалила рішення про "конституційні зміни", згідно з яким українська мова перестала бути однією з "державних мов республіки". Тепер "державною мовою" буде тільки одна мова – російська. Не буде на окупованих територіях й освіти українською мовою, і вивчення української мови. Тепер її можна буде вивчати тільки факультативно, за бажанням батьків.

Зрозуміло, що й раніше "державний статус" української мови на окупованій частині Донбасу був лише фікцією. Однак нове рішення наочно демонструє, яку "народну республіку" хоче побудувати на окупованій території Кремль і яку роль у цій "республіці" відводить українцям.

Розвінчано ще один міф Кремля

Рішення "народної ради" остаточно знищує міф про "переслідування" російської мови на Донбасі. І до окупації в Донецьку й інших містах Донецької області школи з українською мовою навчання залишалися рідкістю, як і викладання українською мовою у вищих навчальних закладах.

Читайте також: "Порохобот" Путін: як Зеленський і Ко здають Україну

Навіть на перший погляд безневинні спроби нагадати про українську культурну спадщину регіону зіштовхувалися із запеклим опором – нагадаю бодай гучний скандал із ініціативою про надання Донецькому національному університетові імені поета Василя Стуса: виш отримав це ім’я тільки після вигнання з Донецька.

Однак насаджувалися міфи про "героїчне регіональне минуле", головним із яких був міф про створення на окупованій радянською Росією території "Донецько-Криворізької республіки" на чолі якої поставили одного з головних українофобів і шовіністів того часу – кривавого більшовика Артема. Цей міф насаджували й російська пропаганда, й місцеві шовіністи, які отримували підтримку начальства. І, як бачимо, саме цей міф про право окупанта на привласнення чужої землі та її "зачистку" від культурної спадщини народу, який жив на ній століттями, сьогодні на Донбасі торжествує.

Російські маріонетки просто відчайдушно не хочуть визнавати того, що Донбас – це Україна, а не Росія. І в цьому сенсі дії Кремля на Донбасі відрізняються й від того, що відбувається в національних республіках самої Росії, і від того, що відбувається навіть на окупованих Росією територіях.

Під час пікету Конституційного суду України, який тоді розглядав справу щодо конституційності "мовного закону Ківалова-Колесніченка". Київ, 26 січня 2017 року. (Врешті-решт КСУ в лютому 2018-го скасував "закон Ківалова-Колесніченка")

Читайте также: Москва відкрито готується цілком загарбати Україну, а "слуги" помагають їй намірами скласти зброю – В'ятрович

Під час акції у Чернівцях на підтримку української мови

Зона війни проти України і українців

У національних республіках Росії – навіть там, де корінні народи складають меншість населення – є і викладання на мовах цих народів, і можливість вивчати рідну мову у вищих навчальних закладах. У "законодавстві" самопроголошеної "Придністровської молдавської республіки" як "державні" визнають російську, українську та молдавську мови, і цими мовами провадять навчання. Навіть у "конституції" анексованого Криму – при всьому нехтуванні окупанта й місцевої маріонеткової "влади" українською та кримськотатарською мовами – вони мають "рівний статус" із російською мовою. Практично всюди – тільки не на Донбасі!

Тому що Донбас – це зона військових дій, а не самопроголошена "республіка". Це зона війни проти України та проти українців. Гарячої – коли обстрілюють. І холодної, культурної – коли виганяють з української землі українську мову. І цю війну Володимир Путін не закінчить ані через рік, як про це мріє Володимир Зеленський, ані через п’ять років.

У Путіна в цій війні немає термінів, у нього є мета – знищення України, перетворення її на провінцію Росії. А якими будуть порядки в цій провінції, нам продемонструвала своїм рішенням про українську мову "народна рада ДНР".

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube