Президент Зеленський звертається до депутатів парламенту із закликом підтримати законопроєкти, які дозволять країні отримати необхідну допомогу від МВФ, і стверджує, що сьогоднішній день покаже, слуги або прислужники працюють в українському парламенті, пише для "Еспресо" Віталій Портников

Це дивне звернення. У Зеленського не повинно бути ніяких проблем із ухваленням законопроєктів – принаймні тих, що не вимагають конституційних змін. Він провів у Верховну Раду таку більшість депутатів, якої не мав жоден президент в українській історії. Йому нема з ким домовлятися – хіба що із самим собою.

Але це – тільки на перший погляд. Критичної для України миті президент Зеленський зіштовхнувся із політичною реальністю. У нього немає ніякої більшості. Більшість мають олігархи. І без їхнього схвалення точно не можна ухвалювати закони, які зачіпають їхні інтереси.

Читайте також: Слуга Коломойського: Зеленського публічно принизили

Зеленському потрібно сказати правду бодай самому собі. У нього є мандат українського народу, але до влади його привів не український народ. До влади його привели олігархи. А український народ просто подивився телевізор.

В олігархів були всі підстави допомагати Володимирові Зеленському. Його попередник – нерідко не за своїм бажанням, а на вимогу міжнародних інституцій – ігнорував їхні інтереси та пробував захищати інтереси країни. Такий президент олігархам був не потрібен. Їм потрібен був президент, який захищатиме їх – і від українців, і від міжнародних кредиторів.

Зараз Зеленський прийшов до того ж, до чого прийшов Порошенко. Неможливо одночасно бути президентом України й захищати олігархічні інтереси. І щойно він зробив крок у бік державних інтересів, миттєво виявилося, що в нього немає парламентської більшості.

Читайте також: Портников: Зеленський і його "слуги" хворі. І ця хвороба значно страшніша за коронавірус

Це теж невипадково. Перемога Зеленського на президентських виборах – заслуга олігархів. А ось перемога партії “Слуга народу” на парламентських виборах – це заслуга Зеленського. Але кого він включив до списку переможців?

Людей, які спочатку були пов'язані з олігархічними кланами або "порозумілися" з ними вже під час роботи парламенту. Людей, для яких парламент – не відповідальність перед країною, а соціальний ліфт. Людей, які просто не розуміють, куди вони потрапили. Так більшість швидко стала меншістю. І тепер президент намагається знайти підтримку у фракцій, лідерів яких і депутатів яких він і його прихильники ще вчора публічно шельмували. Але навіть із цими депутатами не набирається достатньої кількості голосів. Занадто великою та безвідповідальною виявилася "монобільшість"!

Якби Зеленський не влаштовував вакханалії із позачерговими парламентськими виборами, якби його дії із демонтажу управлінської структури країни не підтримувала в популістському чаді більшість населення, зараз у нас міг би бути парламент, на який здатний був би спертися президент. Але такого парламенту немає. Й уряду немає, ключових для вирішення проблем епідемії міністрів доводиться міняти за кілька тижнів після призначення. Й Офісу президента немає – вже другого поспіль його керівника скомпрометовано, він втрачає вплив. А обов'язки глави держави виконує людина, яка намагається докричатися до депутатів власної фракції по телевізору.

Це і є передбачуваний розвал системи державного управління в розпалі страшної епідемії. Те, чого не могло не статися, сталося найкритичнішої миті.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube