У ситуації, яка склалася навколо української культурної дипломатії (див. статтю Володимира Шейка) важливою є роль міністра Дмитра Кулеби.

Український інститут – інституція під егідою МЗС, а тому роль міністра тут є ключовою. Сподіваюся на його дії.

Читайте також: Проросійський реванш атакує українську культуру

Розумію, що зараз усі працюють над тим, аби не допустити трагедії з пандемією. Уявляю, скільки в МЗС і міністра зараз роботи, зокрема щодо наших громадян за кордоном. Чи, може, навіть не уявляю. Ніхто не сумнівається, що боротьба із пандемією – це пріоритет 1, 2 і 3.

Але.

За останні кілька років наша країна почала нарешті пробувати мати обличчя, звернене до світу. Саме так: почала пробувати мати обличчя. І почала пробувати мати свою мову, звернену до світу. Це тільки кілька перших міліметрів, але попереду тисячі кілометрів шляху. Роль Українського інституту тут величезна.

Читайте також: Гірше не буде? За рік маємо цілковиту катастрофу, яку зробили разом

Тому всі необхідні скорочення треба зробити розумно – так, аби не вбити сам організм. Бо інакше Україна на роки вперед залишиться країною в хірургічній масці. Вічно невпізнаною.

Ми не можемо мати історію, де постійно починаємо щось спочатку. Ми не можемо постійно бути на "точці нуль".

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube