Видатний мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів на сторінці свого блогу продовжує втаємничувати широкий загал у тонкощі української мови.

Кирила Крутогорова цікавить, як можна українською мовою відтворити російський фразеологізм несолоно хлебавши. Несолоно сьорбавши – адекватна заміна чи є щось краще?

Є. Спіймавши облизня або облизавши макогона.

Макс Черняєв пише: Запитання виходить із багатолітніх суперечок росіян і українців про українську мову. Росіяни вважають, що української мови не існує. Українці – що росіяни не розуміють української, а білорус і українець розуміють один одного прекрасно. Чому російська мова стоїть так далеко від мов инших народів?

Те, що росіяни (в більшості своїй) не визнають української мови, – це їхня біда, наслідок кількасотлітнього шовіністичного виховання. Якщо це не окрема мова, чому ж тоді вони її не розуміють?

Читайте також: У Львові школа рекомендує учням не дивитися онлайн уроки на "112 Україна", "Zik" та "NewsOne"

Українська й білоруська нації почали формуватися після розпаду праслов'янської єдности, а росіяни (русские), як свідчить російський історик Василь Ключевський (1841–1911) з'явилися на історичному кону не раніше ХІ століття. Їхня мова ввібрала в себе багато лексичних, синтаксичних, морфологічних конструкцій з мов підкорених Московщиною фіно-угорських та инших народів. Крім того, зазнала великого впливу старослов'янської мови. Через те вона так віддалена від решти слов'янських мов.

Тетяна Рожанчук цікавиться, як утворювати фемінітиви від складних назв професій, таких як: хімік-технолог, лицювальник-плиточник, лікар-педіятр, технік-будівельник тощо. Чи форму фемінітива мають обидві частини, чи тільки останнє слово?

Форму фемінітива (якщо вона є) мають обидва складники назви: лікарка-педіятриня, лицювальниця-плиточниця й под.

Читайте також: Нам забракло 10 років, щоб Україна доповзла до своїх крайніх східних теренів – історик

Харків'янин Олександр Вершигора пише: "Розкажіть, будь ласка, чи є допустимим у слові заявник наголос на останньому складі. Я завжди вживав це слово саме з таким наголосом, але нещодавно побачив, що словники вказують наголос на другому складі, і лише словник Караванського подає два варіянти".

У всіх словниках, крім словника Святослава Караванського, наголос на другому складі – заЯвник.

Василь Полинчук запитує, як казати буду йти чи піду.

Обидва варіянти правильні, але буду йти, ітиму – це недоконаний вид, відповідає на запитання, що робитиму, а піду – доконаний вид, відповідає на запитання що зроблю.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube