Сьогодні майже на всіх інформаційних ресурсах України можна зустріти аналітику та прогнози стосовно розвитку коронавірусу в нашій країні. І думки кардинально протилежні, хоча базуються на одній і тій самій статистиці та даних, пише Євген Попов в блозі для НВ.

Подібна ситуація не нова для суспільства, науки та досліджень. Часто саме цифри є джерелом ілюзії розуміння та помилкових прогнозів. Про це багато писали нобелівські лауреати Деніел Канеман і Річард Талер та інші дослідники, які працюють з великими даними та статистикою. Спробуємо розібратись, що насправді говорять цифри про коронавірус в Україні.

Якщо узагальнити, зараз циркулюють три трактування того, що відбувається – все погано, все нормально або все краще, ніж могло би бути.

Читайте також: Українці змушені перекладати на свої плечі левову частку роботи безпорадної влади

Відповідно є і три версії розвитку події – посилити карантин, залишити все як є, послабити карантин. Маючи перед очима офіційну статистику можливо легко аргументувати будь-яку позицію, запропонувати будь-який з цих сценаріїв, майже з однаковою вірогідністю виявитись правим або помилитись. Справа тут у законі "малих чисел": вірогідність помилки у роботі з невеликими об'ємами даних або малою вибіркою є занадто високою. Тобто, для оцінки ефективності дій необхідно більше кількісної інформації. І для будь-яких висновків про ефективність необхідна більша кількість статистичної інформації.

Наразі, в Україні проведено близько 6000 тестів на коронавірус, що є дуже малим числом стосовно населення України і щодо аналогічних показників інших країн світу.

Читайте також: Забагато заборон, замало дій: В'ятрович поставив Шмигалеві запитання, які хвилюють мільйони українців

Така кількість тестів створює викривленість вибірки і не дає зрозуміти, чи були адміністративні дії з протидії розповсюдження вірусу вдалими або ні. Такої кількості просто недостатньо для якісних рішень.

Також наш мозок (за своєю природою) шукає причино-наслідкові зв’язки там, де вони слабкі або їх зовсім немає, і ми намагаємося трактувати наявні результати навіть знаючи, що помиляємося. Звичайно, досвід інших країн говорить, що обмеження соціальних контактів, забезпечення безпеки роботи лікарів та закупівля додаткового обладнання є доцільним і допомагає не завантажити всі лікарні одночасно. Але без масового тестування та статистичної інформації оцінювати реальність і робити прогнози майже неможливо: вони будуть інтуїтивними та з великою ймовірністю помилкові.

Крім того, тестування дає змогу локалізувати розповсюдження вірусу. І це ще одна причина для проведення масового тестування. Саме велика кількість проведених тестів надасть необхідну інформацію і розуміння, коли продовжувати або скасовувати карантин.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube