Український лікар Гліб Бєглов на чергуванні в італійській лікарні, де рятують хворих на COVID-19

Про стійкість та критичний аналіз.

Після багатьох коментарів та приватних повідомленнь, я вирішив написати про особистісні речі, які варто розуміти.
Це не стосується лише медицини чи інших професійних сфер, мова про персональне ставлення та особисті цінності, про здатність до внутрішнього аудиту, який має бути між тим моментом, коли у нас виникає ідея і іншим моментом, коли наша ідея виходить в світ.

У кожного з нас виникає багато ідей і думок про те, що би хотілося зробити або написати, сказати чи поділитися. І одних людей від інших відрізняє спроможність до цього внутрішнього аудиту. З часом через навчання та спілкування з іншими він стає жорсткішим.

Все більше ти відсіюєш думок і ідей, які при аналізі здаються безглуздими, не здатними на життя, не вартими уваги чи просто такими, що ти не зможеш їх реалізувати. Жорсткість цього критичного аналізу дає змогу не продукувати дурниці, не витрачати час дарма і відсіювати непотрібну інформацію, яку часто намагаються нам насильно втлумачити.

Читайте також: Український лікар розповів, як рятують хворих на коронавірус в Італії й до чого варто готуватися нашим медикам та пацієнтам

Ще одна важлива риса, якої варто навчитися – це вміння відстоювати свою думку. Попри образи та інколи жосткі заборони потрібно мати стійкість, тримати удар та не звертаючи зі свого шляху. Емоції часто можуть впливати на наш вибір, тому варто його робити в спокійному стані відокремившись від впливу інших. А зробивши тримати доти, поки не буде наступної можливості його спокійно переоцінити, що також варто час від часу робити.

Жодне прийняте рішення не може бути абсолютно правильним. Необхідно критикувати власні думки та дії і не засмучуватися через помилки. Помилки це нормально. Ми всі помиляємося і уникаємо помилок лише тому, що вже зробили їх раніше.

Читайте також: Україна й українці проходять перевірку спроможності

Тому варто очікувати, що всі решта навколо нас так само помиляються і варто дати їм шанс на цю помилку, так само як колись його отримали ми, подекуди навіть не розуміючи цього.

Варто розуміти, що б ми не робили, яких би успіхів не досягали, це не позбавляє нас необхідності дотримуватися правил та бути частиною суспільства. Наш власний розвиток не робить нас особливими, а лише змінює нашу точку зору та дає можливість більше зробити заради інших. Найпростіше йти за постійно незадоволеною юрбою оточуючих, невдоволених та ображених на життя, впевнених, що вирішують власну долю не вони.

Найважче йти своїм шляхом, особливо якщо він не збігається з шляхом більшості.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube