MENU

Протоколів більше, штрафів менше. Як суди карають за порушення правил карантину

416 0

Як суди карають за порушення правил карантину

За період чинності карантину поліцією складено вже понад 6 тис. протоколів за статтею КУпАП "Порушення правил щодо карантину людей". Державна судова адміністрація заявляє, що суди вже розглянули близько 500 із них, пише Сергій Бурлаков спеціально для НВ Бізнес.

Після введення Кабміном із 6 квітня додаткових суворих обмежень, кількість протоколів різко збільшилася. Але чи це поліція ніяк не навчиться якісно складати матеріали, чи потроху саботує роботу в цьому напрямі, з огляду на дуже суперечливий розмір штрафу – непідйомну для багатьох суму від 17 тис. грн. Багато протоколів складають неякісно, і судам доводиться закривати справи або повертати їх на доопрацювання у поліцію. А там ними особливо займатися ніхто вже не буде.

Але навіть у тих випадках, коли протоколи оформлені належним чином і мають докази, суд знаходить інші аргументи на користь порушника. Як стало миттєво відоме своєрідне трактування ст. 8 ЗУ "Про захист населення від інфекційних захворювань", що фінансування профілактичних і протиепідемічних заходів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України та місцевих бюджетів. Суд вирішив, що це можна розцінювати як обов’язок держави забезпечити громадянина захисною маскою. А це ж викликає сумніви винуватості громадянина? Звичайно. Тому в більшості рішень судів є посилання на статтю 62 Конституції України, згідно з якою обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Читайте також: Бізнес на карантині – яких перевірок та штрафів слід остерігатися

Поки постанов щодо правопорушень, учинених після 6 квітня у реєстрі судових рішень не так багато, але цікаві й більш ранні, оскільки суди стали ретельніше вникати в них, з огляду на резонанс цієї теми в суспільстві, та прискіпливіше оцінювати докази.

Ось кілька актуальних прикладів. Кам’янець-Подільський районний суд Хмельницької області не притягнув до відповідальності хлопця, який 8 квітня грав у футбол на спортмайданчику, а відправив протокол на доопрацювання. Причина – недотримання вимог ст. 256 (Зміст протоколу про адміністративне правопорушення) КУпАП. Це найпоширеніша причина повернення протоколів поліції. Окремо наголошується, що у протоколі не вказано, яку саме норму порушено. Стаття 44−3 (Порушення правил щодо карантину людей) – бланкетна, тобто, що відсилає до інших нормативно-правових актів, і необхідно чітко вказувати який пункт якого документу порушений.

Марковський районний суд Луганської області не став залучати до відповідальності чоловіка, який 8 квітня перебував без засобів індивідуального захисту в магазині. Під час складання протоколу не було точно встановлено час вчинення правопорушення, а чоловік стверджував, що тоді він був удома.

Увагу треба звернути і на збільшену кількість протоколів про порушення самоізоляції. До того ж Верховна Рада конкретизувала це поняття, внісши відповідні зміни в закон. Наприклад, у Чернігівській області суд оштрафував чоловіка на 17 тис. грн., який після повернення в Україну підписав згоду на карантинні заходи тривалістю 14 діб, але покинув місце проживання, вирішивши роздобути березового соку.

Відбувається і так, що поліція у пориві виконати "поставлене завдання" йде навіть на певні провокації. Принаймні такі висновки можна зробити з рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області, в якому жінка-касирка ломбарду (ще до дозволу їй працювати під час карантину) описує, як під виглядом клієнта поліцейський проник у нібито закритий ломбард. Касирка пояснила, що відділення ломбарду працювало в дистанційному режимі, вона перебувала на своєму робочому місці й телефоном консультувала клієнтів, а двері були зачинені на електронний замок. Але коли виходила, до ломбарду зайшов чоловік, і сказав, що хоче внести заставу. Касирка відмовила, але чоловік представився поліцейським, вимагав відкрити двері, після чого у приміщення зайшли ще працівники поліції та склали протокол.

У цьому випадку суд, крім порушень під час складання протоколу, окремо вказав, що порушення має складатися саме в діяльності суб'єкта господарювання, яке передбачає прийом відвідувачів. А якщо це не доведено, то і порушення немає.

За схожих причин ще ряд судів відмовляв у притягненні до відповідальності різного роду підприємців. Окрім того, часто протоколи складаються на касирів, продавців, консультантів, які не є посадовими особами, а значить, не несуть відповідальність за роботу своєї організації.

Читайте також: Здоров’я або демократія: що потрібно знати про застосунок "Дій вдома" 

Але загалом ставлення судів до посадових осіб суворіше, ніж до звичайних громадян, а штрафи солідні – від 34 до 170 тисяч гривень. Що дуже відчутно для малого бізнесу.

Якщо на вас склали протокол за порушення правил карантину, але ви впевнені у своїй правоті, обов’язково з’явіться до суду на розгляд своєї справи. Саме в суді краще максимально повно викласти свою аргументацію.

• Можливо, під час складання протоколу вам відмовили в можливості викликати адвоката (бажано відразу це зазначити в протоколі).

• Не роз’яснили ваші права й обов’язки.

• Не вручили копію протоколу.

• Не вказали, в чому саме полягає правопорушення, не послалися на конкретні пункти нормативно-правового акту (крім посилання на ст. 44−3 КУпАП).

• Відсутні пояснення свідків або не взяті до уваги свідки з вашого боку.

• Немає доказів, що підтверджують правопорушення (наприклад, фото і відеозаписів), або з їх змісту не зрозуміло суть правопорушення.

• Допущено порушення інших вимог, передбачених статтею 256 КУпАП щодо змісту адмінпротоколу (найчастіше застосовується судами).

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Сергій БУРЛАКОВ


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини