Вчора уряд заронив зерно надії в серце українського народу – презентував покроковий план, у якій послідовності і в залежності від яких умов держава збирається виводити нас усіх з так званого "карантину". На жаль, цей план вже став черговим ляпом і предметом насмішок.

Документ перед опублікуванням, очевидно, ніхто з членів Кабміну не читав, інакше б там не було подвійного відкриття фітнес-центрів та спортивних залів – і на другому, і на четвертому етапах, або відкриття ресторанів та кав'ярень для роботи на виніс (вони зараз працюють на виніс, хто хоче, без обмежень), і т.п.

Такі очевидні навіть непрофесіоналу помилки показують недбале ставлення уряду до своїх обов'язків, і нерозуміння реального стану справ.

Читайте також: Влада невтомно демонструє власну безпорадність і некомпетентність

Проте, є і привід для оптимізму. Помилки, недбале ставлення та нерозуміння – це постійна урядова риса, а от що добре – що уряд все ж думає, наскільки може, про вихід з карантину.

Головне тут – умови виходу. Вони в оприлюдненій інформації прив'язані до певних показників виявлення хворих (і, відповідно, тих, хто видужує), тобто тестування.

І тут закопана основна міна. У нас як не було, так і не має системи тестування, результатам котрої можна було б хоч якось довіряти!

Перша причина для недовіри до результатів тестування не залежить поки що від української держави і є прерогативою світової медичної науки. Річ у тім, що ковід-19 – все ще малодосліджена інфекція, і весь спектр симптомів її не зрозумілий.

Масові тестування методом соціологічної вибірки показують в десятки разів більший рівень присутності вірусу в людях, аніж офіційна статистика. А все це, можливо, тому, що у багатьох він проходить або безсимптомно, або з зовсім іншими симптомами, аніж респіраторна інфекція.

Читайте також: "Ми вчасно закрились на локдаун і саме це вберегло тисячі сімей від трагедії", – головна лікарка Олександрівської лікарні​​​​​​​

Приміром, є свідчення лікарів з Нью-Йорку, де зараз величезний потік хворих, котрі кажуть, що у них інколи до половини (!) коронавірусних пацієнтів приходять з симптомами, ідентичними до отруєння – блювання, пронос.

Друга причина не вірити тестам, цього разу вже українським, – це їх якість. Я не кажу вже про систематичне порушення правил відбору тестів – я кажу про самі препарати для тестування. На сьогодні, на жаль, немає статистики, звідки їх привезли, але тим, котрі прибули з Китаю (а таких чимало), слід точно не довіряти.

Так, нині іспанський уряд вимагає назад свої кошти, витрачені на 640 000 фальсифікованих тестів на антиген, придбаних у китайського виробника Shenzhen Bioeasy Biotechnology.

Загалом від китайських текстів, як на антитіла, так і на антиген, уже відмовилися у Іспанії, Сполученому Королівстві, Нідерландах, Бельгії, Чехії, Малайзії та в інших країнах.

Причина проблеми з цим наступна: Китай наплодив багато біотехнологічних компаній, мавпуючи світову моду на біотехнології. Однак ці компанії дуже часто – радше вивіски, щоб прозвітувати компартії про створення біотех-корпорації. Якісну продукцію випускає лише невеликий відсоток з них, і донедавна існувало обмеження для відправки такої продукції за межі Китаю. Що поставляли китайці за кордон – питання риторичне.

Читайте також: У людей, які вилікувалися від COVID-19, повторно виявили вірус​​​​​​​

Те ж стосується так званих "тестів" українського виробництва. У підприємців, котрі їх поставляють за державні гроші, просто в природі не існує виробничих потужностей для створення такої кількості таких тестів. Це все одно, що очікувати, що за місяць Україна почне виробляти сучасні мікропроцесори на кшталт Snapdragon. Ще одна афера, за яку, сподіваюся, хтось таки сяде.

Отож, з якісними тестами у нас величезна проблема.

І, нарешті, третя причина. У нас чисто організаційно не усталений механізм тестування. Пройти РНК-тест на коронавірус зараз, як і раніше, можливо тільки за умови особистої великої наполегливості хворого. На загал же, ніхто нікого особливо тестувати не хоче.

Отож, уряд просто не має тих цифр по захворюваності, на які можна було б спиратися.

Тому стратегію слід будувати від більш надійних показників, наприклад, наповненості реанімацій. До слова, зараз вона складає менше 10%. Якраз, за урядовим планом, зняти обмеження відповідно аж до 3-го етапу...

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube