Пандемія COVID-19 збила літак під назвою "чорнобильський туризм 2020" на моменті його зльоту. Після виходу популярного серіалу від НВО Чорнобильська зона лише почала отримувати перші плоди від шаленої хвилі цікавості зі всього світу.  

Всі очікування були попереду, пише Олена Фомiна спеціально для УП.Життя.

У 2018 році одну із найпопулярніших туристичних дестинацій України відвідало близько 80 тисяч туристів, у 2019 році – понад 124 тисяч. Цього року всі очікували понад 200 000 відвідувачів, проте все зупинилося. Одномоментно. На невизначений час.

Ми всі розуміємо, що карантин – це необхідні міри задля збереження життя та здоров’я людства. Однак, "скільки це триватиме", "коли закінчиться" та "що буде після"?

Гадаю ці питання ставить собі кожен власник бізнесу. І не тільки туристичного. Прогнози давати марно і всі вони відносні, адже передбачити перебіг подій не може ніхто. Проте вже зараз можемо розглядати принаймні два очевидні сценарії.

Перший, коли навіть після закінчення карантину люди майже не подорожуватимуть. Довго. Понад пів року чи навіть рік.

Брак коштів, спричинений черговою всесвітньою економічною кризою; відчайдушні спроби зберегти та відновити бізнес; ризик втрати роботи; здоров’я, яке потрібно відновлювати – цей мікс не надто вдалий для подорожей.

Другий, люди прикладатимуть максимум зусиль, щоб компенсувати позитивом негативні емоції, які переживають зараз в закритих приміщеннях. А найкращий спосіб перезавантаження – вирушити у подорож.

Читайте також: Антисанитария на пути процветания украинского туризма

Не факт, що їхатимуть далеко – спочатку у межах власних країн, потім у сусідні. Це може бути схожим на перетиснутий потік води у трубі. В обох варіантах Україна знаходиться в досить виграшній позиції.

Маю на увазі туристів з ЄС, адже завдяки близькому розташуванню, люди можуть економити на авіаквитках. За дуже доступну вартість нам є що запропонувати: етнокультура, сучасність, сервіс, та зовсім поруч яскравий приклад постапокаліптичного світу, "капсулу часу" – Чорнобильська зона.  

Подібну історію вже спостерігав Чорнобиль. Величезна територія в один момент перетворилася на пустку, а тисячі людських доль змінилися. Безповоротно. Навіки.

Привабливості Чорнобильської зони не можуть завадити навіть нинішні пожежі, які, на превеликий жаль, випалили вщент вже зо 10% території. Ми втратили дуже багато пам’ятних місць. Згоріли старі кладовища, ліси, болота і щонайменше 12 колишніх сіл, включаючи Лелів, Копачі та Поліське. Знищено відомий тролейбус МТБ-82 – через фактурність, його можна побачити на багатьох фото. Вогонь пройшовся залізничною станцією Янів, частиною піонертабору "Казковий".

Це трагедія. Бо це горіли не просто села. Горіла історія. Горіла наша пам’ять. Пожежа нікого не щадить.

Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику лихо завдало непоправної шкоди. Природу було жорстоко знищено.

Зі сльозами на очах ми спостерігаємо за тваринами та птахами, які не можуть повернутися до своїх домівок. Навіть страшно подумати, скільки з них загинуло у пожежі.

Село Лелів обожнювали всі. Там дуже гарно збереглися хати. Можна було побачити, як жили мешканці радянського полісся, їх сільськогосподарські інструменти та предмети побуту.

Також в гарному стані була школа з учнівськими підручниками та зошитами. Окремої уваги заслуговували чисельні радянські лозунги та стенди.

А за декілька кілометрів від села знаходився піонертабір "Изумрудный", де влітку відпочивали діти персоналу атомної станції та сімей військовослужбовців з гарнізону секретного містечка Чорнобиль-2.

Там було близько ста дерев'яних будиночків розмальованих персонажами з дитячих казок та мультфільмів. Наприклад, Кіт Леопольд, вовк і заєць з "Ну постривай", левеня та черепаха, гноми та багато інших героїв. А ще там були величезні поля конвалій.

Ми дуже сумуємо за всіма цими безнадійно втраченими реліквіями. Подібну ситуацію ми спостерігали 2015 року, коли в Чорнобильській зоні теж була масштабна пожежа, яка знищила багато сіл.

Іллінці, Луб’янка, Діброва, Поліське ­– всі вони були розташовані у північному напрямку і згоріли дотла. Тоді теж було дуже страшно, бо пожежа йшла верхівками дерев.

Лісові пожежі в Зоні відчуження – сезонне явище. Проблема в тому, що трав'яний покрив зони дуже сухий в теплі пори року, і при відсутності опадів тривалий час небезпека виникнення пожеж зростає. 

Торік теж горіла частина лісів. Проте ще ніколи вогонь не підходив майже впритул до таких важливих об’єктів, як радар "Дуга", військове містечко "Чорнобиль 2" і, звісно ж, до Прип’яті та ЧАЕС.

Наше щастя, що вітер, який буквально жбурляв вогонь (пориви вітру перекидали вогонь з дерев на дерева через проїжджі частини дороги), змінив свій напрямок.

Відкрите полум’я наблизилося на відстань двох кілометрів, а це критична відстань. Це справжнє диво, що всі ці об’єкти вціліли.

Мабуть, зайве розповідати, що відчували ми всі ­­– люди, для яких Чорнобильська зона давно стала другою домівкою, у цей момент. Чорнобильська зона потребує захисту. Захисту навіть не на всеукраїнському, а на всесвітньому рівні. Потрібно прикласти максимум зусиль на усіх рівнях, щоб створити розвинену пожежну інфраструктуру в Чорнобильській зоні.

Ми всі побачили, що зона не готова до такої масштабної пожежі – саме через відсутність пожежної інфраструктури. Не проводяться лісові рубки сухостою, немає під’їзних шляхів, протипожежних просік, мінералізованих смуг з піску і глини, здатних зупинити поширення вогню між кварталами лісу.

Читайте також: Другий шанс? Чи виживе український туризм після коронавірусу

Всі ці уроки потрібно врахувати на майбутнє, щоб не допустити повторення трагедії. Усі повинні зрозуміти, що Зона відчуження горіти не може!

Ми докладемо максимум зусиль, щоб туристи, які приїдуть в зону після відкриття кордонів і припинення карантину й надалі отримували максимальну кількість інформації та якісний туристичний продукт.

А поки мертві вулиці Прип’яті знову нагадують про той страшний час.

Після тисяч туристів та автотранспорту, коли центральна площа за кількістю людей швидше нагадувала столичний Хрещатик, місто раптом знову стало самим собою. Містом-привидом. Містом-пам’яттю. Містом-меморіалом.

Чорнобильська зона – унікальне місце. Вона на власному прикладі показує, що усе лихе лікується часом, а після будь-якої трагедії прийде відродження природи і переосмислення багатьох цінностей. На це сподіваємося і всі ми. Знову чекатимемо гостей і обіцяємо дивувати новими вдосконаленими кластерами.

А поки використовуємо цю раптову можливість та час для навчання, розвитку нових туристичних продуктів та вдосконаленням існуючих.

Зокрема, нещодавно відкрили освітню онлайн-платформу для навчання гідів та для всіх тих, хто цікавиться темою Чорнобиля, готуємо онлайн тури у саме "серце" Зони відчуження – Чорнобильську АЕС.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube