Рівно 40 років тому помер Гічкок.

Дарма він, звісно.

Але що поробиш – таке трапляється навіть із безсмертними.

За що я його люблю?

За "Психо", "Запаморочення", "Птахів", "Клопоти з Гаррі", "39 сходинок", "Леді зникає", "Ребекку", "У разі вбивства набирайте "М" і все інше.

За те, що "Не та людина" – це оповідання Кафки, написане після Кафки.

Читайте також: Франко та його Мирони: притча про обертання довкола своєї самості

За загрозливу дотепність фіналу "Вікна у двір".

За те, як він сховав усі вузли в "Мотузці".

За те, що був безсовісним формалістом. Шкода, не моє визначення.

За те, що придумав саспенс. Який, як я щойно з’ясував, перекладається не як "напруга", а як "невизначеність". Найненависніше, виснажливе відчуття, здатне штовхнути на будь-які дурниці. Так, він знав.

За те, що розповів про макґафін. Це дійсно щось неймовірне, цей макґафін. Ніхто не знає, що таке макґафін. Але всі прагнуть здобути макґафін. Через макґафін постійно спалахують конфлікти, кояться страшні злочини, саспенс юшить із усіх дір, адреналін зашкалює, сюжет мчить до вибухової розв’язки, наче камікадзе до американського лінкора, а сам макґафін при цьому не має жодного значення. Жодний буддійський мудрець до такого не додумався, слово честі.

За те, що породив чудових синів – Франсуа Трюфо й Жана-Люка Ґодара. Вони, звісно, без нього якось там були б, але точно не були б Трюфо й Ґодаром.

За його крихітні безсловесні ролі у власних фільмах, завжди влучні, байдуже, живий він у тому кадрі чи не дуже.

Читайте також: Мінералка знову перемагає культуру. І так уже майже сто років

За те, що він надзвичайно переконливо показав самогубство з погляду самогубця. Досі пам’ятаю.

За сцену в душі у "Психо".

За спіральний рух води у сцені в душі у "Психо".

За музику в сцені в душі у "Психо".

За "Психо".

Я це, здається, вже казав, але приємно повторити.

За те, що я прочитав "Птахів" Дафни Дю Морьє і був вражений не менше, ніж екранізацією, і через багато років раптом наснив собі моторошно переконливий сон у трьох частинах за мотивами оповідання й фільму, в якому птахи захоплювали частину людства в давно заслужене рабство, винищивши решту гомо сапієнсів.

За те, що він найкрутіший товстун у світі.

За те, що живу у світі, створеному ним.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube