Українське послаблення карантину, на перший погляд, виглядає чистою калькою з європейської практики. Але це не зовсім так. Точніше – зовсім не так. Ба більше, не можна виключати, що на нас чекає новий спалах хвороби і, як наслідок, повернення до ще більш жорстких обмежень.

Італійці минулого понеділка почали виходити з дому. І Марія Тереза змогла, нарешті, відчути чашку еспресо – першу за 60 днів: "Чудово, бо я вже забула, який він на смак. Нарешті змогла вийти, купити обід на виніс, а потім повернутися додому. Це вже щось".

З 4 травня тут можна гуляти в масках та займатися спортом. А ще – відвідати родичів (але тільки у власному регіоні).

Італійці йдуть у ресторан і замовляють піцу на винос. Та найважливіше – запрацювали малі і великі фабрики та будівництво.

"Ми знову почали працювати. Поки ще не на повну швидкість, бо ми тільки відновлюємо свою діяльність, й ми також втілили усі заходи, аби зберегти наше здоров’я", – розповідають вони.

Головна особливість пом’якшень по-італійськи – більшість роздрібних магазинів залишаються зачиненими. Вони почнуть відкриватися 18 травня, а перукарні й салони краси – ще пізніше, на початку літа. А, наприклад, школи та виші відкриють двері взагалі тільки восени.  

Читайте також: У МОЗ розповіли, коли в Україні може завершитися масковий режим

Водночас, французи подивилися на італійців і зробили все навпаки. Тут починають виходити з карантину на тиждень пізніше. Утім, у Франції процес йде швидше. Із завтрашнього дня дозволять спорт наодинці. Також відкриють парки та дозволять проводити похорон за участю 20 родичів.

Найголовніше – тут вся торгівля відкриється одночасно – 11 травня. Хоча й з обмеженнями у вигляді кількості відвідувачів та обов’язкових масок. А от бари і ресторани, навпаки, залишаються зачиненими до 2 червня, так само як кінотеатри. У травні планують запустити і школи. Але в класі має бути не більше 15 учнів: "Наступного тижня ми маємо прийняти понад мільйон учнів, які повернуться до своїх класів. Зустрічатиме їх близько 130 тисяч вчителів".

Подорожувати більш ніж на 100 кілометрів французам все ще не можна.

У сусідній Німеччині пом’якшувати карантин почали з релігійних закладів. У церкви, синагоги та мечеті вірники пішли ще з 20 квітня. А от в гості німцям ходити заборонено досі. Відклали до осені і всі масові заходи. Утім, вже три тижні працює мала торгівля, а в окремих регіонах відкрилися навіть великі торгові центри. З минулого понеділка в Німеччині запрацювали салони краси та музеї.

"Так приємно повертатися до буденності. Мистецтво – це частина нормального життя, принаймні для нас. Добре, що все поступово налагоджується", – тішаться німці.

Ресторани та бари працюють, як в Італії, лише на винос. Їздити за кордон німці зможуть не раніше 15 червня, хоча власні кордони для іноземців тут відкриють вже наступного тижня.

Отже, якщо поглянути на Європу, єдиного плану виходу з карантину немає навіть в трьох сусідніх країнах. Всюди влада зважує, чи зможе вона контролювати в тому чи іншому секторі поведінку громадян і епідбезпеку. 

"Тобто в тих сферах, де ви відчуваєте, що можете контролювати ситуацію, можна більше послаблювати заходи. Там, де ви відчуваєте, що ви не можете цього робити, краще не послаблювати. Наприклад, якщо говорити про громадський транспорт, то більшість країн Європи його навіть не закривали. Просто через те, що підприємства не працювали, пасажиропотік був інший, бо люди на роботу просто не їздили. Людям не можна було в багатьох країнах навіть з дому виходити", – розповідає "ТСН.Тиждень" екс-заступник міністра охорони здоров’я України Павло Ковтонюк.

Читайте також: В Україні готуються до другої хвилі COVID-19

А що ж у нас?

В Україні пом’якшення обмежувальних заходів починаються всупереч заявам санітарних лікарів! Медицина проти економіки – цей конфлікт в усіх регіонах так чи інакше жевріє. На цьому тижні підприємці, які, як правило, уникають публічності, пікетували Кабінет міністрів.

На початку тижня центральна влада ще воювала з місцевими, а вже наприкінці оголосила карантинні пом'якшення.

"Мені здається, що українське суспільство в якийсь момент перестало приймати ці заходи. І питання в тому, щоб не просто  скасувати обмеження, а змінити формат. Тобто підібрати формат обмежень, які люди приймуть і будуть дотримуватися", – каже екс-заступник міністра охорони здоров’я України Павло Ковтонюк.

Більшість бізнесів, які відкриють двері 11 травня, охоче сприймають всі санітарні заборони і готові їх дотримуватись. Головне для них – почати працювати.

Тому завтра в Україні – хоча й не у всіх регіонах – відкриють парки, сквери, знімуть ці дратівливі  стрічки з дитячих та спортивних майданчиків, запустять літні тераси  ресторанів та кафе. Відкриють двері магазини непродовольчих товарів, почнуть лікувати стоматологи, клієнтів приймуть салони краси і перукарні. Запрацюють також всілякі майстерні.

Що лишається поки під забороною, так це – кінотеатри, фудкорти, і, як не печально, спортивні зали. Бо, по-перше, тренуватися в масках – справжня мука. А, по-друге, потрібно прибирати за кожним спортсменом.

"Наприклад, хтось один позаймався, потягнув якісь ваги. А після нього інший повинен. І що мені потрібно робити? Потрібно протирати після кожного клієнта ручку? Чи клієнт сам повинен це робити? Чи потрібно поставити по десять співробітників біля кожного снаряда це робити? – Я не знаю", – каже власник одного зі спортзалів.

Читайте також: Опасное "расслабление": Ляшко объяснил, почему плато с COVID-19 может затянуться

Не слід очікувати і на відновлення роботи громадського транспорту. Він почне працювати без перепусток, але з обмеженням кількості пасажирів та температурним скринінгом, лише після 22 травня. Але це навряд стосується метро. Адже метрополітен – той сектор, який влада вважає епіднебезпечним.

"Доволі важко на рівні вагонів метро контролювати, скільки там людей зайшло. Організувати цей процес перевірки і важливого контролю, вимагає певного часу. Тому на 22 ще не готові", – розповідає міністр інфраструктури України Владислав Криклій.

Далі влада планує ще чотири етапи пом’якшень. Але більшість карантинних заходів будуть ухвалюватися на рівні областей та міст. Колишній заступник Уляни Супрун Павло Ковтонюк, як не дивно, підтримує урядову політику адаптивного карантину: "Адаптивний карантин говорить про те, що заходи повинні впроваджуватися гнучко і з розумом. Вони повинні впроваджуватися там, де вони потрібні. А там, де вони не потрібні, ми повинні економіці давати жити. Тому що ми не можемо собі дозволити широкого локдауну".

Найбільша проблема, каже Павло, у здатності держави скористатися карантином. В інших країнах ціною двох місяців глибокої заморозки економіки уряди виграли час на переоснащення медичної системи, яка тепер зможе витримати новий пік хвороби і без виснажливого карантину. У нас цього не трапилося. Медична галузь залишається досить слабкою, а отже за нового спалаху covid-19 нас чекає новий широкомасштабний карантин. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube