Зараз дуже важливо вміти розрізняти, де правда, а де фейк. Від цього залежить наше психічне і фізичне здоров'я. Як це робити?

Ми живемо в епоху пост-правди, коли фейки стали понад факти та істину. Щодня ми бачимо нові повідомлення від блогерів та коспірологів, які кажуть: "Терміново! Потрібно діяти! Нас усіх обманюють! Ось правда!".

 Такі маніпуляції працюють таким чином, що наш мозок не в змозі зробити паузу та подумати. У психології це називається "периферійним шляхом переконання", який спрямований на наші імпульсивні реакції. 

Тому, спробую відповісти на два запитання: 

1. Чому фейки небезпечні?

2. Як можна перевірити, чи інформація є фейком чи правдою?

Чому фейки небезпечні?

Фейк – це неправдива інформація. 

Коли ми поширюємо неправдиву інформацію, ми стаємо частиною неправди. За неправду, навіть, може бути кримінальна відповідальність. Для християн, яких є більшість в нашій країні, неправда – це гріх. Ось чому нас навчає Біблія щодо поширення неперевіреної та неправдивої інформації: “Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!” (Вихід 20:16, UKR).

Фейки створюють страх. 

Поширюючи фейки, люди поширюють страх. Хтось тебе постійно переслідує. Зла влада. Інша країна. Фармацевтичні компанії. Білл Гейтс хоче усіх вакцинувати і вставити чіп в наші голови. І список продовжується. Це людей паралізує, вони губляться і на них находить страх.

Фейки можуть призвести до смерті. 

Нещодавно дослідники з Гарварду та Чикаго дослідили реакцію людей на дезінформацію. Дані показали, що люди, які слухали інформацію, що пандемія COVID-19 не є небезпечна, мали більше шансів заразитися та померти від COVID-19. 

Для доказу причинності дослідники використали метод інструментальних змінних. Деталі можна знайти тут.

Як можна перевірити, чи інформація є фейком чи правдою?

Хто ділиться цією інформацією? Чи це надійне джерело? Звідки ви взяли цю інформацію? Повідомлення у Facebook або Viber/Telegram чаті, чи це дійсно надійне перевірене джерело?

Перевірте першоджерело. Перш ніж поділитися будь-якою інформацією, перевірте першоджерело. 

Якщо це статистична інформація, то перевірте надійність статистичних даних. Якщо ви знаєте, як це зробити, самі перевірте фактичні розрахунки. Якщо це законопроект, то особисто прочитайте його. Якщо це наукове дослідження, то прочитайте це наукове дослідження.

Чи є людина, яка ділиться інформацією, експертом у даній галузі? Чи у цього експерта хороша репутація? Чи це якийсь чоловік з камерою, який є "експертом" у всьому? 

Читайте також: Білорусь видворила журналістів "Первого канала" через фейковий сюжет

Перевірте повноваження цієї особи. Якщо це лікар або вчений, то перевірте, чи мають вони ліцензію і чи визнаний їх науковий внесок.

Чи є конфлікт інтересів або упередженість? 

Ліберали мають упередженість щодо інформації, яка підтримує їхню ідеологію. Теж саме, консерватори мають упередженість щодо інформації, яка підтримує їхню ідеологію. Бізнесмени дбають про свої прибутки. Блогери дбають про ажіотаж та підписників. Зазвичай, якщо існує конфлікт інтересів, є стимул до спотворення інформації.

Читайте також: Дезінформація розходиться швидше, ніж сам вірус. Чому навколо так багато фейкових новин?

Перевірте наявність спростувань. Коли я чую нову інформацію, зазвичай люблю робити пошук у Google: "інформація" та "інформація + фейк". Наприклад, коли я вперше почув про зв'язок між 5G та коронавірусом, я задав пошук: "5G + коронавірус". Потім я задав пошук: "5G + коронавірус + фейк". Завжди добре розуміти обидві сторони.

Сайти перевірки фейків (fact-checking). 

Час від часу заходьте на сайти перевірки фейків. Ви можете знайти їх у соціальних мережах та надійних веб-сайтах. Ось кілька веб-сайтів для перевірки фейків, якими я користувався в минулому: Stopfake, По той бік новин, VoxCheck, Coronafakes – по той бік пандемії.

Підсумовуючи

Будь-ласка, перш ніж поширювати будь-яку інформацію, переконайтесь, що це правда, а не фейк. 

Якщо ви поділилися фейком, то видаліть його та повідомте людей, з якими ви поділилися цим фейком. Таким чином правда може перемогти в епоху пост-правди.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube