Кагарлицький відділок поліції

Трагічні події в Кагарлику все частіше порівнюють із подіями у Врадіївці. Але насправді порівняти Врадіївку й Кагарлик можна буде винятково в політичному сенсі, пише для "Еспресо" Віталій Портников

Врадіївка стала багато в чому прелюдією до Майдану 2013–2014 років. Вона підірвала авторитет тодішнього міністра внутрішніх справ і продемонструвала гризню в оточенні Віктора Януковича. Оточення тодішнього глави держави було готовим боротися за владу та фінансові потоки без розуміння того, до яких суспільних наслідків може привести ця боротьба, яким може бути результат резонансу тієї чи іншої справи.

У результаті до Майдану Янукович прийшов уже значно ослабленим, його в буквальному сенсі слова не було кому захистити, крім бійців елітних підрозділів. У Януковича залишилися старі вороги, патріоти України, а от байдуже населення – Януковичеві виборці – відчували огиду до свого недавнього кумира. Програв і Янукович, і ті, хто допустив Врадіївку, і ті, хто використовували трагедію заради боротьби із конкурентами.

Читайте також: Зеленському варто відправити у відставу Авакова та Єрмака. Й ось чому

І в цьому сенсі Зеленського, якого оточують такі ж непримиренні й жадібні соратники, як і Януковича, і якого підтримує таке ж байдуже до майбутнього країни населення, як і Януковича, цілком може очікувати доля Януковича. Кагарлик – це сигнал того, що процес пішов.

Але в Кагарлика є і значно похмуріші наслідки, на тлі яких доля Зеленського може видаватися всього лише дрібною деталлю в загальній картині можливої ​​катастрофи. Врадіївка нагадувала про вседозволеність, про повну деградацію системи. Кагарлик – це нагадування про майбутню деградацію суспільства.

Адже, власне, який злочин "розкривали" поліціянти із Кагарлика? Дрібну крадіжку! Злочин, який уже точно не вимагав від них таких "зусиль". Але дуже скоро саме такі дрібні крадіжки в магазинах стануть – якщо вже не стали – можливістю виживання для тисяч людей.

Ми повертаємося в дев'яності роки. Фінансових потоків не вистачатиме на всіх "господарів життя". І від того, що ці господарі перейменували себе на "слуг", безпеки в їхньому житті буде не більше, а менше, а саме життя стане коротшим. Набагато коротшим. Тим паче тоді, коли відкривається ринок землі.

Читайте також: Треба повернути народові владу, яку в нього забрав Зеленський – Портников

Але основній масі населення буде не до їхніх проблем. Основна маса виживатиме. І дрібна крадіжка стане частиною побуту. При цьому основна частина населення ставитиметься до такого способу життя як до норми – не ми такі, а життя таке. Зате вимога зупинити злочинність стане головною вимогою бізнесу – насамперед дрібного та середнього.

І тут – парадокс. Цей бізнес не є опорою популістської влади, однак він є її частиною. У кожного поважного "господаря життя" - ой, даруйте – "слуги народу" є ресторанчик. Або ломбардик. Так-так, у наших умовах саме пограбування ломбарду може стати злочином століття! А ви що думали?

Так поліція – особливо на місцях – перетворюється на останню греблю. На останню можливість захистити тих, у кого хоч щось ще є, від тих, у кого вже нічого немає. І найближчими роками не буде – тим паче, якщо вони переоберуть свою безвихідь на другий термін.

І деякі поліціянти вже почали відчувати цю свою "потрібність" і цю свою вседозволеність. Кагарлик – не просто доказ цього.

Кагарлик – це спогад про майбутнє.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube