До школи я не ходила в дитячий садок та росла на дворі. Батьки та двір навчили мене важливим правилам по життю.

Перше з них - ніколи не кидай почате. Раз щось стала робити - роби до кінця. Або не роби зовсім. Краще одразу відмовитися, ніж починати справу, якщо не впевнена, що не закінчиш її.

Читайте також: "Голосу" не варто шукати нового одноосібного лідера. Його просто не має в природі – Фесенко

Потім хтось сказав, що так звучить "перше правило самурая" - ніколи не кидай почате.

Ми не були самураями, ми були звичайними дітьми. Але я запам'ятала це на все життя.

Тому не розумію тих, хто бере на себе відповідальність за українську Україну, обіцяє підтримку, займатися культурою та освітою, гуртує навколо себе людей, йде у владу, а потім все кидає на півшляху.

Читайте також: Вакарчук – соловей, який поламався: так буває, коли вплутуєшся у "не свою війну"

І питання ж не тільки про Вакарчука. Скільки разів такий "фінт вухами" робили "найпаріотичні" патріоти та ще ті "герої". Праві знають - про кого я кажу.

Нема слів. Просто соромно та огидно. Краще б пішов з Ради якийсь проросійський оппо-депутат. Але вони ще ті вампіри та п'явки.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube