І знову моя улюблена тема – корупціонер Ситник і коли його нарешті приберуть з НАБУ? Колись ми цей “карфаген” обов’язково зруйнуємо.

Цього разу хочу звернути увагу своїх читачів на меморандум з МВФ, де є пункт про "посилення слідчих повноважень НАБУ ... у тому числі здійснення операцій під прикриттям, зняття інформації з каналів спілкування, доступу до комп'ютерних систем та систем контрольованої доставки". Власне, це “прослушка”.

Логічно, що міжнародні донори та партнери хотіли б мати вплив на антикорупційний інструмент та посилюють його, у тому числі - через збільшення повноважень. Ми живемо в ситуації зовнішнього управління та обмеженого суверенітету. Тому тут не має нічого дивного.

Дивне інше. Київ погодився (і це є в меморандумі) "забезпечувати незалежність та доброчесність НАБУ, у тому числі шляхом дотримання процедур призначення його керівника та збереження обмежених та серйозних підстав для його звільнення відповідно до закону №1698-VII. Ми також підтримуватимемо ексклюзивні та виключні повноваження НАБУ щодо проведення розслідувань корупційних діянь із великими сумами коштів або скоєними посадовими особами високого рівня", – ідеться в документі.

Читайте також: Чаплыга: Сытник станет владельцем поводка для президента и либо его уничтожит, либо Зеленский таки снимет главу НАБУ

Фан-клуб Ситника з кожної праски кричить про те, що МВФ вимагає від Зеленського гарантій незняття Ситника з посади голови НАБУ! Ось це викликає запитання.

МВФ цікавить персонально збереження Ситника на посаді, чи незалежність інституції та посади глави НАБУ?

Навіть якщо уявити, що МВФ може нам таке диктувати (“збережіть Ситника, або ми не дамо кредитів”), то у президента має ж бути власна клепка в голові.

Ситник працює не в національних інтересах, а виконує порядок денний зовнішніх сил. Так, вони сьогодні до нас дружні, але інтереси є інтересами. Інколи інтереси колективного Заходу можуть не співпадати з інтересами України. Наприклад, Захід хоче замирення з Росією, а Україна цього не може собі дозволити. Наші інтереси тут не збігаються.

Так само і в питаннях боротьби з корупцією. Якщо ця боротьба буде полягати в торпедуванні вітчизняного бізнесу в інтересах транснаціональних компаній (це було б не найгірше, але часто такі наїзди від НАБУ відбуваються в інтересах просто іншого ФПГ, переділ сфер впливу), то це не в інтересах України.

Читайте також: Сазонов: Кабала от МВФ. Реальность и лицемерие

Я вже чую як сюди на сторінку біжать хранителі НАБУ з вереском, що риторика про “зовнішнє управління” та “захист національного бізнесу” – це “темник” медведчуків чи корупціонерів. Шановні соросятка та професійні антикорупціонери-грантоїди, національні інтереси не вичерпуються меморандумом з МВФ та вашими силіконовими уявленнями про “добре врядування”.

Сподіваюся, на Банковій розуміють різницю між забезпеченням незалежності керівництва НАБУ та політичними гарантіями збереження персонально Ситника у кріслі глави Бюро?

І якщо буде потрібно пройти шлях до Конституційного суду в питаннях очищення НАБУ від корупціонерів, то це потрібно лише тільки вітати.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube