Захід повинен обкласти санкціями людей на зразок Герхарда Шрьодера, які допомагають російському президенту збудувати "Північний потік-2".

Поки світ був повністю зайнятий пандемією коронавірусу й економічними проблемами, які він спричинив, Росія активно намагалася використати кризу в якості ширми, за якому можна сховати її порушення санкцій США. Зокрема, тих, які були запроваджені в грудні й заблокували завершення будівництва газопроводу "Північний потік-2", який простягається з Росії в Німеччину через Балтійське море.

Росія відчуває гостру залежність від доходів, які вона отримує від продажу викопного палива. Вона вже відчула великий фінансовий удар. Володимир Путін не відмовиться від нової "труби" зараз. Тож США не повинні дозволити йому її добудувати. Про це на сторінках American Interest пишуть колишній заступник помічника міністра оборони США Дебра Каган і старший науковий співробітник Atlantic Council Андерс Аслунд.

Читайте також: Bloomberg: Трамп заважає Меркель в її спробах протистояти Путіну

Глобальне перенасичення нафтою і газом обвалило ціни на такі енергоносії, а разом з ними російські доходи від експорту на найближче майбутнє. Тож одержиме бажання Кремля добудувати "Північний потік-2" йде всупереч ринковій реальності. Однак, російський уряд розглядає глобальну пандемію як шанс почати все з чистого аркуша. В березні Путін на зустрічі лідерів G20 закликав накласти мораторій на санкції проти Росії, заявивши, що це питання "життя і смерті" для багатьох людей. Але російський президент грає в довгострокову гру.

В жовтні минулого року Енергетична агенція Данії схвалила прокладання трубопроводу "Північного потоку-2" у водах країни за умови, що судна, які будуть це робити, будуть оснащені системою динамічного позиціювання (DP), щоб уникнути екологічних й економічних катастроф. У Росії такого обладнання немає. Тому вона підписала контракт з швейцарською компанією Allseas, яка мала використовувати систему DP в процесі завершення "Північного потоку-2". Але коли в грудні США запровадили нові санкції, Allseas швидко розірвала контракт з Росією, щоб не порушувати американські обмеження.

Тим часом Росія звернулася до Енергетичної агенції Данії, сподіваючись вмовити її прибрати вимогу щодо DP. Також вона відправила кораблі, здатні прокладати труби, в німецький порт Мукран, сподіваючись, що роботи вдасться завершити швидко. За деякими підрахунками, теоретично це можливо зробити за два місяці. Росія запевняє, що переобладнала свої кораблі під жорсткі данські стандарти. Але це відбулося сумнівно швидко.

Читайте також: Санкції вищого рівня: чи зупинить новий блок США добудову Nord Stream-2

Відчайдушні часи вимагають відчайдушних дій. І Росії потрібно закінчити прокладання останніх 100 миль "Північного потоку-2", якщо вона хоче хоча б в довгостроковій перспективі повернути свої інвестиції. Російські інвестиції в європейський енергетичний ринок дуже великі. Якщо "Північний потік-2" буде добудований, він допоможе подвоїти російський прямий експорт газу в Німеччину. Москва також заохочує Берлін заробити на цьому за допомогою транзиту російського газу в інші країни у Європі. Водночас, Росія сподівається обійти Україну й позбавити її доходів від транзиту.

Російські спроби присвоїти собі європейський газовий ринок здебільшого стали можливими завдяки Німеччині й кільком іншим європейським країнам (Австрії, Бельгії й Нідерландам). Ці країни вели головні битви всередині ЄС, щоб Росія отримала майже все, що вона хоче включно з можливістю обійти "Третій енергетичний пакет ЄС", який був розроблений якраз щоб покінчити з енергетичними монополіями. Німеччина намагається переконати партерів в ЄС, що якщо Москва буде володіти і газопроводом, і продукцією, яка буде проходити через нього, це не буде порушенням європейських правил. Польща, у свою чергу, подала скаргу в Європейський суд справедливості, щоб довести протилежне.

Росія забезпечує понад 40% газу країнам ЄС. Таким чином вона лишається найбільшим постачальником. Ця цифра збільшиться, якщо "Північний потік-2" буде збудований. Попри те, що інші країни з усіх сил намагаються отримати частку європейського ринку, а вибір постачальників газу в Європі зараз широкий, як ніколи, багато західноєвропейських країн все одно схиляються до завершення "Північного потоку-2", який прив'яже їх до монополіста на багато років.

Читайте також: Washington Post: Росія торгує краденим вугіллям з України, щоб фінансувати війну

Гірка правда полягає в тому, що європейські країни, які найбільш прихильні до російського проекту, уклали певні угоди з "Газпромом". І ці угоди принесуть фінансову вигоду кільком європейським національним енергетичним компаніям й фінансовим інститутам. Про мету добитися енергетичної безпеки Європи мова не йде.

Але що як з'явиться висока ціна ведення бізнесу з російськими компаніями? Що як за допомогу в будівництві "Північного потоку-2" доведеться заплатити? Санкції можуть включати агресивне втілення Закону про захист європейської енергетичної безпеки, положення якого дозволять карати всі судна (включно з тими, які прокладають труби). Конгрес США обклав санкціями кораблі, які прокладають труби для "Північного потоку-2", схваливши "Закон про дозвіл на оборону". І Росія намагається обійти цей закон. Уряд США повинен подбати, щоб Москві це не вдалося. 

Логічним наступним кроком автори називають запровадження санкцій проти голови наглядової ради "Північного потоку" колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шрьодера, який також входить в раду директорів російської державної компанії "Роснефть". Шрьодер став найбільшим агентом Путіна на Заході.

"Ми повинні розглянути можливість таких санкцій або в рамках ти, які пов'язані з Україною, або відповідно до Акту Магнітського. США не повинні дозволити такому грубому порушенню американських санкцій відбутися безкарно", - йдеться в статті.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube