На 8 ділянці Байкового кладовища у Києві, що займає простір праворуч від Центральної алеї за Вознесенською церквою – над схилом між терасами височіє занедбаний склеп. До того, як дерева на цвинтарі виросли, цей монументальний мавзолей домінував у околиці – його було добре видно майже на всю висоту – і з залізниці, і з Нової Забудови.

Стримана, але водночас експресивна, архітектура та масивний обсяг споруди з невеликим нахилом усередину одразу привертають на себе увагу ще здалеку. Склеп, збудований у 1910-і роки у стилі пізнього модерну у передчутті прийдешнього стилю ар-деко, своїм силуетом та композицією нагадує монументи військової слави на пошану "Битви Народів" у Ляйпцигу та оборони гори Шипка у Болгарії.

Дмитро Васильович Малаков у своїй монографії "Архітектор Городецький. Архівні розвідки" так описує цей мавзолей: "Головний фасад звернутий сюди (в бік залізниці), на схід, і розрахований саме на сприйняття з далекої відстані своїм лаконічним і масштабним членуванням. У центрі – високий восьмиконечний хрест з терновим мученицьким віночком у середхресті – таке своєрідне поєднання православного і кельтського хрестів.

Читайте також: Сім величних соборів України, які ще можна врятувати. ФОТО

Обабіч хрестового ствола – вузькі отвори для світла. П'ята хреста спирається на символічну "Голгофу", що підноситься над темнім отвором входу, перекритого кованими ажурними стулками, вправно стилізованими у дусі модерн. Вхід фланковано бетонними парканчиками та парою високих довгих пілонів, що завершуються голівками та крилами янголів, які журливо чатують вхід до мавзолею.

Читайте також: У кожній області маємо свій Нотр-Дам. Але нема людей, які б урятували цю красу. ФОТО

У крихітному, за законом малих архітектурних форм, курдонерчику, який за цим напіврозтуленим парканом ніби у долоні приймає небіжчика на вічний спочинок, виросла височезна біла акація – ровесниця...

Стіни мавзолею вимуровано з жовтої київської цегли, певно і випаленої десь неподалік – на либідських чи деміївских цегельнях. Деталі – бетон. А вся композиція та окремі елементи вельми красномовно нагадують попередні твори В. Городецького: гладкі площини цегляних мурів у наріжних частинах композиційно схожі на таке саме вирішення будинку на Банковій, 10, а канелюровані півколони в отворах-нішах стилізованих вікон тотожні колонам портику міського музею.
Бічний та тильний фасади мавзолею завершено геральдичними щитами англійського типу.

Інтер'єр мавзолею розкрито на всю висоту, перекриття втрачено, і світло струмує згори, м'яко вимальовуючи рельєфне розп'яття, що раніше було в центрі, скульптурний фриз у стилі модерн та ... порожні гробівці. Їх три: широкий та вищий посередині та два менші обабіч. Порожні.

Читайте також: 57 храмів-привидів: поляк фотографує залишені українцями церкви

Приналежність склепу поки що невідома".

Залишається додати, що вандали-сатаністи також повідбивали обличчя у янголів. Так і стоять ці "обезличені" небесні створіння, як і весь Київ, що також поступово стає безликим та занедбаним.

Читайте також: Руде Село на Київщині: романтичні й печальні руїни палацу у стилі Людовіка XVI. ФОТО

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube