"Людина без властивостей" vs "властивості без людини"

"Людина без властивостей" - класичний роман Роберта Музіля. І одна з головних метафор ХХ століття, передусім його тоталітаризмів. Тоталітаризми кажуть: ти маєш право бути тільки за однієї умови: якщо ти не маєш своїх властивостей. Властивості за тебе визначає партія / вождь / фюрер і тд.

Сьогодні все навпаки. Епоха "властивостей без людини". Маркетинг, великі дані, техгіганти, інфовійни, мікротаргетинг - все це прагне звузити нас до набору властивостей. Змушує нас мінімізувати свою сутність і максимізувати свої властивості. Ти вже не ти - а "чоловік 40-а років, щойно купив велосипед, слухає Imagine Dragons, минулого року був в Італії, має проблеми зі шкірою, голосує за Порошенка, вболіває за Манчестер Сіті, любить блакитний колір".

Читайте також: Давайте будемо чесними: система освіти у нас давно зламана і не підлягає ремонту

У цій гонитві за "властивостями" - все менше справжнього центру, справжньої сутності. Тому найпопулярнішим у мережі все більше стає не-суттєве: випадкове, ідіотичне, безсенсовне. Ковзання поверхнею

Є ностальгія за справжністю, але вона все більше компенсується колекцією унікальних властивостей. І ми непомітно перестаємо бути ін-дивідами, тобто неподільними сутностями: кожного з нас уже поділили на властивості

Читайте також: Осиное гнездо разворошено: почему сеть накинулась на Шкарлета

Як боротися проти цього? - культивувати власну справжність. Справжність індивіда, справжність спільноти. Емоції, думки, переживання, вчинки, які жоден алгоритм не зможе прорахувати.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube