Влада демонструє бажання точково покращити матеріальне становище обраних – зокрема, членів наглядових рад і чиновників - тих самих, кого називали слугами народу ще задовго до появи одноіменного бренду. Водночас "епоха бідності" для більшості маленьких українців все ніяк не закінчиться.

У законопроєкті №2693-д "Про медіа", довкола шансів якого бути ухваленим в Раді ламаються списи і до якого висувають численні претензії медійники і експерти, знайшли чергову небанальну "родзинку". Автори скандальної законодавчої ініціативи, депутати "зеленої" монобільшості, пропонують наділити регулятора дуже широкими повноваженнями і заодно записати в закон суттєве збільшення зарплат контролерів ринку медіа. У пункті 3 статті 78 проєкту йдеться про те, що "оплата праці членів Національної ради повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання ними обов’язків, передбачених цим Законом та стимулювати сумлінну працю".

Нові зарплати членів Нацради

Якими ж мають бути ці умови, на думку "слуг"? А мають вони бути і справді дуже завидними: посадовий оклад члена Нацради законопроєкт фіксує в розмірі 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року. З 1 січня, приміром, 2020 року такий мінімум становив 2102 грн.

Щоб дізнатися посадовий оклад голови Національної ради, потрібно помножити оклад члена Нацради на коефіцієнт 1,3, а оклад першого заступника голови, заступника голови та відповідального секретаря – на 1,2. Тобто, йдеться про суттєве - в рази - зростання зарплат членів і керівництва Нацради: зараз оклад керівника регулятора становить 21,25 розмірів не прожиткового мінімуму, а мінімальної зарплати – це трохи більше 100 тисяч гривень (що на тлі доходів більшості українців і так чимало). А після прийняття закону ця сума складе перевищить 220 тис. грн на місяць. Із 77 тис. грн (16,25 мінімальних зарплат) до 157 600 грн зростуть оклади членів Нацради.

Читайте також: Александр Скубченко: Долги людей за услуги ЖКХ власть беспокоят больше, нежели долги государства по зарплатам людям

І це лише оклади, а є ще ж премії та різноманітні надбавки, на які щедра наша держава. Щомісячна премія голови Нацради, відповідно до згаданої постанови уряду, сягає 80% його окладу, а членів Нацради – до 60% їхніх окладів. Можливо, саме тут і криється секрет такого активного лобіювання законопроєкту "Про медіа", що комусь із лояльного середовища, а то й декому з його авторів готується "тепла ванна" у Нацраді із величезними доходами.

Зарплати рядових чиновників і членів наглядових рад

Одночасно, теж на початку липня, в парламенті зареєстровано іншу ініціативу – урядовий проєкт закону №3748 "Щодо удосконалення проходження державної служби", який оновлює систему оплати праці чиновників. Згідно з пояснювальною запискою, пропонується підвищити розміри їхніх посадових окладів, перенісши до фіксованої частини доходу надбавки за ранг, та зменшити граничний розмір надбавки за вислугу років. Пропонується така структура зарплати держслужбовців: посадовий оклад + вислуга + премія.

Безумовно, створювати стимули для роботи на державній службі потрібних там і ефективних фахівців необхідно. Інакше в умовах падіння престижу держслужби втеча кадрів професійних бюрократів, на яких як на основі тримається кожна держава, ставатиме незворотною. Та все ж "цукерка", яку влада готує пересічним службовцям, далека за своїми смаковими якостями від тієї, яку пропонують і згаданим вже членам Нацради з телерадіомовлення, і від тієї, яку вже сьогодні отримують члени наглядових рад багатьох державних компаній. Адже зарплати в незалежних наглядових радах сягають десятків тисяч доларів.

Знайти і привести на роботу в компанію, яка генерує мільйонні прибутки, дешевого і висококваліфікованого фахівця – практично неможливо. Держава це зрозуміла і зробила відповідні висновки ще 2016 року, коли було ухвалено нові правила управління об'єктами державної і комунальної власності, а 2018-го Верховна Рада ухвалила закон про формування незалежних наглядових рад в держбанках.

Тоді на ключових державних підприємствах почали створюватися незалежні наглядові ради, які мали завданнями впровадити світові стандарти корпоративного управління, не допустити політично мотивованого тиску і корупції. На тепер наглядові ради працюють у державних банках і підприємствах "Укрзалізниця", "Укрпошта", "Укренерго", "Укргідроенерго", НАК "Нафтогаз України", "Магістральні трубопроводи України", "Адміністраця морських портів України" і "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

Читайте також: В уряді пообіцяли не підвищувати тарифи на електроенергію для українців

Зарплати членів наглядових рад сягають захмарних для більшості українців величин. Середні розміри виплат членам наглядових рад на держпідприємствах сягають від 100 тис грн на місяць і більше, а в "Нафтогазі" чи "Укрзалізниці", винагорода може бути більшою, оскільки їх фінансові показники становлять сотні мільярдів.

Щоправда, на період карантину Верховна Рада обмежила зарплати членів наглядових рад і провідних менеджерів держкомпаній "стелею" в 47 тис. грн. За такі гроші, слід визнати, жоден кваліфікований фахівець із досвідом роботи в західних структурах працювати не буде. Тому, обмежуючи наддоходи і контролюючи ефективність виконання посадових обов’язків, слід пояснювати суспільству, що якісна праця має бути належно винагороджена.

Але владі вигідніше займатися популізмом і грати на інстинктах людей, чимала частина яких змушена виживати на мізерні зарплати і пенсії. Нагадаємо, тези про необхідність зменшення наддоходів членів наглядових рад і топ-менеджменту держпідприємств активно використовував Володимир Зеленський, коли балотувався в президенти і вів свою команду до парламенту. І це допомогло ЗЕ!команді здобути перемогу, бо українців дратує така показна несправедливість. Та, прийшовши до влади, нова владна команда швидко про свою риторику забула.

Вже за цей рік скандальними і дражливими для суспільства стали історії про сотні тисяч чи мільйони зарплат і премій не лише голови правління "Нафтогазу" Андрія Коболєва або керівника "Укрпошти" Ігоря Смілянського, але й таких членів наглядових рад, як "залізничник", колишній нардеп, а ще раніше - борець із топ-корупцією Сергій Лещенко (у лютому й березні-2020 задекларував 332 063 грн винагороди за роботу члена спостережної ради). Чи його колега за переліченими амплуа Мустафа Найєм, який зараз допомагає комунікувати концерну "Укроборонпром". Суспільство невдоволено бурчить, "зраду" підігрівають медіа і політики з орбіти впливу мільярдерів, зацікавлених в зміні тих чи інших членів наглядових рад для отримання контролю за держпідприємствами.

І – все, жодних матеріальних наслідків для отримувачів сотень тисяч гривень. Жодної фахової розмови про їхню ефективність на посадах. проблема в тому, що призначення до наглядових рад і в топ-менеджмент і далі розглядається вже нинішньою владою, яка не втрачала нагоди покритикувати за це "попередників", як бонус за "правильну" поведінку політиків чи чиновників, а не як можливість створити цивілізовані умови функціонування об’єктів державної власності.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні

На цьому тлі людей лише дратують обіцянки влади підвищити соціальні стандарти для пересічних громадян. Такі, як заява Зеленського про підвищення мінімальної зарплати із нинішніх 4723 грн до 5 тис. грн з 1 вересня. В уряді вже заходилися виконувати вказівку. Обіцяють, що з 1 січня 2021 року мінімальна зарплата українців зросте до 6 тис. грн, а з 1 липня наступного року – до 6,5 тис. Під питанням залишаються джерела підвищення за умов економічної кризи. Складається враження, що свої обіцянки нинішня владна команда бере просто зі стелі – "щоб цифра красива була". Та це тема для окремої розмови. Але запит на справедливість, бачення якої у кожного українця своє, продовжує залишатися в числі найбільш актуальних для нашого суспільства. Якщо на Банковій не зрозуміють цього і не почнуть хоча б пояснювати, чому окремі посадовці отримують саме такі гроші та чим вони корисні кожному з нас – цей запит рано чи пізно сприятиме підвищенню градусу соціального напруження.

Держава зобовязана хоча б спробувати пояснити своїм громадянам, чому вона пропонує умовному комунальнику Миколі радіти одній-двом мінімалкам і кільком сотням гривень підвищення, а тим часом дехто отримує сотні тисяч. Інакше вакуум у комунікації замість нинішніх заповнять інші популісти, які завжди запропонують легкі рішення, що ведуть у соціальне провалля.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube