Розкрадання стратегічних резервів: чи є надія змінити ситуацію?

Останнім часом до Державного агентства резерву України прикуто багато уваги: постійні зміни очільників, викриття корупціонерів, забезпечення медичними масками, нестачі зерна тощо. Мабуть, якби не епідемія COVID-19 та результати проведених аудитів, про Держрезерв і не згадали б. Але, окрім питання, що це за структура і як функціонує, перед державою стоїть більш глобальний виклик — що робити далі?

Що маємо на сьогодні

Про сьогоднішній стан вже багато сказано, тому підсумуємо. Розграбована пострадянська структура наскрізь прошита нитками корупції. Вибудовані роками схеми незаконного збагачення привели систему до стану, з якого відновити її практично неможливо. Майже повністю знищені накопичені раніше матеріальні запаси — 3% від норми. Технічний стан більшості підприємств не підлягає відновленню і не є інвестиційно привабливими. Фінансовий стан системи не витримує жодної критики — 2,5 млрд грн безнадійної дебіторської та 1 млрд грн реальної кредиторської заборгованості. З кінця 90-х років, коли стало зрозуміло, що з Держрезерву можна брати й не повертати, процес розкрадання і знищення став незворотним.

Саме тому, сьогодні перед урядом постало питання реформування системи.

Світовий досвід

Німеччина. Резерви розділені на три групи: нафтопродукти, медичні та продовольчі. Нафтою займається «Асоціація зберігання нафти» (EBV). За структурою — це НАК (національна акціонерна компанія), в якій є наглядова рада, а фінансується коштом внесків компаній членів асоціації. Медичні та продовольчі резерви знаходяться в керуванні державою через відповідні міністерства — охорони здоров’я та сільського господарства у вигляді окремих державних підприємств. Вони наділені правами ЦОВВів (центральний орган виконавчої влади), фінансуються з бюджету, але є прибутковими. Мінімальні запаси продовольчих та першочергово необхідних медичних резервів зберігаються в підпорядкуванні місцевих адміністрацій. Мобілізаційний резерв відсутній.

Чеська Республіка. Державна установа «Адміністрація державних матеріальних резервів», що підпорядковується уряду та фінансується з бюджету країни. Зберігають продовольчі товари, нафту та нафтопродукти, промислову сировину. Мають мобілізаційний резерв. Система максимально подібна до української.

Фінляндія. Нещодавно успішно реформована система резервів Фінляндії є прикладом функціонування стратегічних запасів на засадах державно-приватного партнерства. ЦОВВ «Національне агентство з надзвичайних ситуацій» — NESA, підпорядковується також міністерству економіки та зайнятості, але має оригінальний підхід до фінансування: позабюджетний Національний фонд з надзвичайних ситуацій — податок на енергоносії, а саме 0,5% від ціни. Річний бюджет за такою методикою складає 50 млн євро. Частина коштів не використовується за прямим призначенням. Завдяки ефективному управлінню фінансами, їх вкладають в цінні папери, облігації тощо, для отримання додаткового заробітку. Мобілізаційний резерв відсутній.

Читате також: СБУ затримала агента ФСБ, який планував підірвати цистерну з аміаком на хімкомбінаті "Азот" у Сєвєродонецьку. ВІДЕО

Китай. «Стратегічний запас нафти» — SPR, підпорядковуються Національній адміністрації енергетики та «Національному управлінню продовольчих та стратегічних резервів», що знаходиться в управлінні Комісії національного розвитку та реформ КНР. Фінансуються коштом держбюджету та приватних інвестицій. Мобілізаційний резерв відсутній, але зберігають також елементи інфраструктури, будівлі, споруди. Яскравим прикладом ефективності зберігання подібних резервів стала швидка побудова госпіталю на 1 000 осіб за 6 днів на початку епідемії COVID-19.

Швейцарія. Державна установа «Федеральне бюро національного економічного постачання Швейцарії» — FONES. Підпорядковується Федеральній раді, фінансується приватним сектором. Зберігають продовольчі товари (кава, цукор, рис, жири, пшеницю, добрива), нафтопродукти та ядерне паливо, медичні резерви. Мобілізаційний резерв відсутній, але зберігають гранули поліетилену та полістиролу, як сировину для виготовлення упаковки.

США. Зберігаються як продовольчі та енергетичні резерви, так і медицина, фінансові, військові резерви. Підпорядкування розділене між міністерствами, відомствами та службами. Фінансуються з бюджету та інвестиціями приватного сектору.

Який можна зробити висновок: запорукою ефективного функціонування системи резервів є сучасний підхід до номенклатури, залучення приватних інвестицій, якісне управління фінансами.

Варіанти розвитку

Які шляхи подальшої долі Держрезерву в Україні?

Перший варіант — катастрофічний. Залишити все як є, що і робилось останні десять років. У кращому разі, декілька років система ще зможе функціонувати, поки технічний та фінансовий стан не залишать жодних шансів для реформування та розвитку. Надалі - лише ліквідація.

Варіант другий — виживання. Приватизувати зношені та неефективні для держави підприємства, залишити декілька, що функціонують та необхідних для забезпечення всього обсягу зберігання підприємств, об'єднати їх у хабові структури за напрямами діяльності (нафта, холодильники, елеватори). Це дасть змогу позбутись неліквідних елементів системи та функціонувати на мінімально необхідному рівні. Не кардинальна стратегічна зміна, а тактичний виграш декількох додаткових років функціонування.

Третій варіант — реорганізація. Розподіл обов’язків Держрезерву між іншими відомствами. Об'єднання «аграрних активів» Держрезерву, Аграрного фонду та ДПЗКУ в одну структуру під управлінням Міністерства сільського господарства (або МЕРТ, у разі відмови від роз'єднання міністерств). З нафтопродуктами складніше. За логікою, зберігання нафти й нафтопродуктів віддається профільному Міністерству палива та енергетики. При цьому, не треба забувати про умови Директиви ЄС — створення МЗНН (мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів). Згідно з моделлю наразі обсяг МЗНН має складати 2 млн тонн. Найбільші потужності зі зберігання нафтопродуктів належать Міністерству оборони, частину з яких у 2016 році намагались передати в управління Держрезерву.

Враховуючи вищезгадане, насамперед, бажано включити той обсяг нафтопродуктів, що є в Держрезерві, до складу МЗНН, щоб не дублювати. Надалі, в разі об'єднання цих обсягів нафтопродуктів, управління МЗНН можливо передати до РНБО. Продовольчі резерви (консерви, вода, крупи) залишаються в управлінні МЕРТ. Також залишаються елементи інфраструктури для подолання стихійного лиха, катаклізмів, епідемій — зберігати їх можна на складах виробників, а управління ними передається ДСНС, Мінінфраструктури, Міноборони тощо. Відповідна концепція подібна до багатьох країн, але не є самою сучасною та ефективною. Потребує багатьох змін до законодавства.

Четвертий варіант — взірцевий. Певний синтез попередніх варіантів і найсучасніших методик. Через приватизацію Держрезерв позбувається об'єктивно непотрібних активів, а активи, що лишаються, об'єднуються в хабові структури для можливості централізованого надання послуг на території України через «єдине вікно». Реорганізація в державні підприємства для отримання прибутку. ДУ УкрНДІ «Ресурс» реорганізовується в Галузевий інформаційно-аналітичний центр і надає послуги аналізу, аудиту, розробки стратегій тощо не лише Держрезерву, а й іншим ЦОВВам і компаніям. Залучення приватних місцевих інвесторів дасть змогу відновити технічний стан основних фондів.

Торгівля матеріальними цінностями відбувається не в останні місяці терміну придатності, а регулярно оновлюються — Держрезерв стає одним з найбільших торговельних операторів продовольчої, сировинної, зернової та нафтової груп товарів. Нарешті розпочинається торгівля ф’ючерсами на зерно та нафтопродукти. Частина прибутку використовується для вкладання в цінні папери, державні облігації. Вільні кошти дадуть змогу швидко пристосовуватись до змін та нових завдань.

Читайте також: На тлі можливого загострення бойових дій Кремль вимагає від України імплементації формули Штайнмаєра, – Снєгирьов

Ухвалення Закону «Про стратегічне резервування» — зберігання елементів інфраструктури та заготовок у виробничих ланцюгах виробників з правом першочергового викупу Держрезервом за ринковою ціною. Змінюється номенклатура — адаптація під виклики сьогодення. Створення певного запасу «тривожних валіз» із сухими пайками, першою медичною допомогою, наметами, дизельними генераторами тощо для швидкого реагування в разі настання локальних лих, та зберігання їх по всій країні. Ця модель потребує певної автономії роботи системи, прозорого контролю та, насамперед, прогресивного розуміння урядом викликів, що стоять перед Держрезервом. Продемонструвавши подібну ефективність реформування та управління, в недалекому майбутньому Держрезерв стане прибутковим для держави та перспективним для залучення стратегічних іноземних партнерів.

Висновок

Держрезерв практично знищено. Технічний стан у занепаді, фінансовий — практично безнадійний. Застаріле законодавство та бізнес-процеси не дають змоги швидко та ефективно функціонувати. Для якісної подальшої діяльності Держрезерву, уряду необхідно максимально швидко ухвалювати радикальні рішення, бо часу на роздуми вже не лишилось. Десятиліттями цю систему знищували та розграбовували. Зараз лишилась остання можливість для реорганізації. Часткова приватизація, об'єднання напрямів діяльності, залучення приватних інвестицій, ефективне освіження нової номенклатури та якісне управління фінансами допоможуть врятувати систему. Якщо затягнути з цими рішеннями, прийдеться створювати нову систему резервів з нуля, що коштуватиме державі неймовірних коштів і зусиль.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube