Дозвіл Данії на використання якірних трубовкладальних кораблів може розморозити добудову російського газогону. Що підштовхне США до прийняття нового пакету санкцій проти "Північного потоку-2" та його експлуатантів, і розпочне новий раунд економічної війни між ЄС та США.

Сьогодні Датське енергетичне агентство прийняло рішення дозволити компанії Nord Stream 2 AG використовувати кораблі з якірним позиціюванням для добудови останньої ділянки "Північного потоку-2" у виключній економічній зоні країни. З одного боку, документ виглядає ніби як формальність. Якщо дозволено використовувати самопозицівальні кораблі і будувати в економічній зоні загалом – то яка вже принципова різниця?

Водночас це рішення є направду важливим для російського "Газпрому". Оскільки воно відкриває дорогу ймовірній спробі Росії таки завершити укладку труб газогону "Північний потік – 2" власними силами.

Оскільки після того, як президент США Дональд Трамп прийняв санкції проти компаній, які надають послуги з будівництва цього газогону, і кораблі швейцарської Allseas, що будували газогін, терміново покинули будівництво останньої ланки об'єкту біля острова Борнхольм, Росії залишилося надіятися тільки на удачу. Ну, в сенсі на баржу "Фортуна", яка вимагає саме якірного позиціонування.

Іще в Росії є "Академік Черський", який теж ніби здатен укладати труби – і навіть є самопозиціювальним. Але в реальності він вже не перший тиждень стоїть на приколі біля острова Рюген, і жодних робіт не веде. Причини цього залишаються таємницею – чи то на кораблі проходить якесь технічне дооснащення, чи то інформація про його здатність до виконання проекту є перебільшенням.

Зараз, після отримання дозволу на використання "Фортуни", справи у "Газпрому", можливо, підуть жвавіше, і 160 кілометрів газогону таки буде вкладено.

Читайте також: Данія дозволила відновити будівництво "Північного потоку-2" новим суднам

Що, в свою чергу, означає, що пакет санкцій проти компаній, причетних до будівництва газогону, який готується в США групою сенаторів на чолі з Тедом Крузом, має всі шанси бути прийнятим. Ці санкції, окрім "Газпром флоту", якому належать кораблі, і доля якого в цій ситуації нікого не цікавить, можуть вдарити по масі німецьких компаній, хоч якось причетних до процесу будівництва. Наприклад, під санкції можуть попасти страхові компанії, які страхуватимуть роботу кораблів, та постачальники запчастин.

У зв'язку з чим в німецькому Бундестазі вже давно вимагають підготувати ймовірні контрсанкції як проти авторів американського законопроекту зокрема, так і проти США загалом.

Читайте також: Паника вокруг "Северного потока-2", или О роли Герхарда Шредера в… развале ЕС

Хоча тверезих ідей подібних санкцій наразі небагато. Наприклад, відомою є пропозиція голови комітету Бундестагу з питань енергетики Клауса Ернста оподаткувати ввезення до Німеччини американського скрапленого газу. Єдина проблема з цією ідеєю полягає в тому, що наразі в Німеччині немає жодного терміналу для прийому СПГ. А ті країни, де термінали є – зокрема, Велика Британія, Польща та Нідерланди – на антиамериканські санкції явно не погодяться. Була, звичайно, пропозиція фрау Меркель стосовно введення колективних антиамериканських санкцій з боку всіх членів ЄС, але про неї в Берліні, здається, наразі забули. Що й непогано.

Втім, яке б рішення стосовно санкцій проти США не було прийнятим, можна не сумніватися, що воно призведе до подальшого руйнування залишків того, що колись називалося атлантичною єдністю – і забезпечувало ефективну протидію колективного Заходу як СРСР, так, згодом, і Росії.  Дозвіл на використання російських кораблів біля Норвегії – це, фактично, стартовий постріл для цього протистояння. Яке в сухому залишку негативно вплине як на обороноспроможність Заходу, так і на геополітичні інтереси України. Навіть якщо російська баржа "Фортуна" не зможе вкласти 160 фінальних кілометрів цього злощасного газогону.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube