Економіст Тома Пікетті у "Капіталі 21 століття" зазначив, що єдиний інструмент з подолання бідності та зменшення нерівності є доступ до якісної освіти.

Моя дружина з 99% вірогідністю з серпня почне працювати в одній із загальноосвітніх шкіл Ірпеня вчителем початкових класів + вчителем-предметником. Оскільки в неї немає досвіду роботи саме у шкільництві, то спочатку вона отримуватиме, за моїми розрахунками, 5-6 тис. грн/міс. Щоб їй піти працювати в школу, прийдеться, як мінімум, на півдня віддати доньку до садочка вартістю 5 тис. грн. Якщо вона таки буде предметником у другій половині дня, то це 2 дитини на 7-8 тис. грн міс. (предметництво дасть їй +1-1,5 тис. грн). Тобто у першому випадку дружина виходить в нуль, а якщо ще буде вести предмет, то взагалі школа обійдеться сімейному бюджету в мінус 13-15 тис. грн. Тому я буду відмовляти від предметництва.

Читайте також: Количество школ, где учатся старшеклассники, сократят на 60-70%, – Одарченко

Чому приватний? Тому, що в Ірпені катастрофічно не вистачає дитсадків (десь 8-10 на місто). Також катастрофічно мала зарплата. За тими самими підрахунками, лише через 10 років (за умови проходження усіх категорій і вимог) вона отримуватиме 13-14 тис. грн.

Раціональне рішення будь-якої здорової людини – тікати звідти.

В нас інша ситуація. Ми маємо (як модно казати в штатах) "бізнес-план": дружина зараз поступає на магістерку вчителя початкових класів + англійська мова (в неї наразі культурологія з музичною освітою); за рік вона прокачує себе на різних онлайн-курсах, у тому числі, один повинен бути на Coursera (щоб отримати сертифікат західного університету); застосовує на практиці знання з інноваційних освітніх підходів та займається промоцією себе як вчителя через соцмедіа.

Все це для того, щоб підняти капіталізацію на ринку і спробувати перейти до приватної школи, де середня з/п 12-14 тис. грн/міс. + в неї висока мотивація працювати саме вчителем (вона себе вже спробувала в інших іпостасях), щоб це була робота її життя.

Читайте також: Інвестиція у себе: навіщо отримувати бізнес-освіту, коли все летить шкереберть

Але загальні умови у країні (зарплати, кількість учнів у класі, мотивація, кар'єрне зростання, специфіка роботи у школі) сприяють тому, щоб сюди не йшли люди після університетів, а ті що потрапили – швидше "злиняли".

І це велика проблема. Така система освіти буде далі сприяти соціальній нерівності та бідності. Ті, в кого є гроші, будуть наймати репетиторів/йти у приватні школи, а ті, в кого грошей немає – будуть отримувати посередню освіту (наприклад, щодо вивчення іноземних мов), яка не зробить їх конкурентоспроможними на світовому ринку праці...

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube