Це питання під час інтерв'ю або особистих зустрічей мені не поставив тільки ледачий. Відповідь завжди однакова: ніколи. Принаймні найближчими роками точно. І ось чому.

Щоб побудувати будинок, забудовникові потрібно виконати перелік умов. По-перше, потрібно десь взяти ділянку землі для забудови. Зазвичай її або викуповують, або беруть в оренду. Є ще третій варіант, коли власник землі є замовником будівництва. В цьому випадку забудовнику доведеться розраховуватися квартирами в спорудженому будинку, але це вже зовсім інша історія.

Коли питання землі вирішене, забудовник подає пакет документів в Департамент містобудування та архітектури КМДА для отримання містобудівних умов і обмежень. Відтак документи подаються в експлуатаційні організації: водоканал, Київенерго та інші для отримання технічних умов. Далі проектна організація розробляє детальний проект комплексу, який доправляється на експертизу відповідності державним будівельним, санітарно-епідемічним та іншим нормам. Після проходження експертизи проект разом пакетом обов’язкових документів подається до ДАБК для отримання дозволу на будівництво.

І коли всі «кола пекла» пройдено, можна нарешті будувати. Мушу сказати, що далеко не завжди все виходить з першого разу, і навіть не завжди з другого. Іноді процедура триває 1,5−2 роки. Потрібно обійти сотні кабінетів і зібрати близько тисячі підписів. А найголовніше, ці процедури до моменту отримання дозволів на будівництво обходяться в чималі гроші.

Читайте також: Що буде з цінами на первинному ринку житла в найближчі два місяці

На етапі самого будівництва витрати можна розподілити на кілька частин:

1. Матеріальні ресурси. Іншими словами, із чого будувати. Тут потрібно наголосити, що більшість використовуваних будівельних матеріалів вітчизняного походження. І їх вартість періодично збільшується. Решту відсотків — імпортні, валютна складова у вартості яких змушує неабияк нервувати щоразу, коли долар повзе вгору.

2. Машини і механізми. Те, за допомогою чого будинок буде споруджуватися. Устаткування для пальових робіт, механізми для влаштування фундаменту, крани, екскаватори, бульдозери, вантажівки — щось потрібно орендувати, щось є у підрядників. Крім витрат на користування, всі вони потребують заправки.

3. Інженерно-технічне обладнання. Ліфти, насоси, системи пожежної сигналізації, клапани димовидалення, обладнання теплопунктів і котельні. Абсолютно все імпортне. Тут знову пригадується курс долара і його лабільність.

4. Оплата праці. Безвіз змусив забудовників замислитися. Багато хороших фахівців виїхали «будувати європи», і щоб не залишитися без робочих рук, довелося переглянути не тільки зарплати в бік збільшення, а й загалом умови договорів з будівельниками.

Читайте також: Яка кількість аварійного житла у Києві

Це — найбільша і найбільш витратна частина. Але не остання. Для розкрутки будинку необхідно провести рекламні кампанії, вибудувати маркетингову стратегію і весь час нагадувати покупцеві про себе.

І все б нічого, якби не непряма прив’язка до долара і перманентне подорожчання складових буквально в кожному з перелічених вище пунктів. Будівельні матеріали щороку тільки дорожчають. Долар зараз відносно стабільний, але як довго це триватиме — таємниця за сімома замками. Зарплати повинні зростати, інакше будувати буде просто нікому.

Отже, передумов до зниження ціни на квадратні метри на сьогодні просто немає. І в найближчій перспективі не буде. А це означає, що дешевше, ніж сьогодні, квартири коштувати не будуть.

Незважаючи на це, «експерти» протягом останніх років п’яти розповідають, що ось-ось, і квартири не те що подешевшають, а їх згодом задарма віддаватимуть. Запевняю, такого ніколи не буде.

Цифри засвідчили: в червні минулого року середня вартість квадратного метра по Києву становила 23 тис. грн, а в червні 2020-го цифра зросла вже до 25,1 тис. грн за квадрат. І таке поступове зростання цін на нерухомість спостерігається вже кілька років поспіль. А отже, дешевше, ніж зараз, вже не буде.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube