В якому стані перебуває економіка України і що буде далі?

Банківська система, як і країна в цілому з погляду макроекономічних показників, увійшла в кризу в найкращому стані за всю історію України. Це передусім стало результатом грамотної макроекономічної політики, яку проводять Мінфін і НБУ протягом останніх років. Більшість банків мають достатньо капіталу і ліквідності для забезпечення кредитної підтримки економіки в період кризи. Зниження обсягу непрацюючих кредитів, посилення прав кредитора і недостатня капіталізація окремих банків є основними проблемами банківської системи. Розв’язання цих проблем багато в чому сприятиме розширенню кредитування реального сектора економіки.

Поступове відновлення ринків міжбанківського кредитування, корпоративних облігацій, валютних і процентних деривативів є важливими пріоритетами розвитку фінансових ринків в Україні. Це дозволить знизити роль НБУ в управлінні банківською ліквідністю, диверсифікувати джерела фінансування корпоративного сектора економіки, а також поліпшити управління валютним і процентним ризиком компаній і банків.

Основними проблемами економіки сьогодні є її висока монополізація, непрозорість ведення бізнесу, корупція, суди і тиск правоохоронних органів на бізнес. Ці проблеми з року в рік згадуються у всіх звітах і рейтингах інвестиційної привабливості, які публікують міжнародні фінансові інститути та бізнес асоціації в Україні.

Саме по собі зниження облікової ставки НБУ і розширення довгострокового рефінансування банків не вирішить проблему ефективного кредитування економіки.

Читайте також: Кочетков: У каждого президента была большая цель. Какая же у Зеленского?

Роль Нацбанку зводиться насамперед до забезпечення монетарної та фінансової стабільності. Низька інфляція і обмежені коливання курсу національної валюти створюють сприятливе макроекономічне середовище, яке сприятиме зміцненню довіри економічних агентів і збільшенню реальних інвестицій. У поєднанні з ефективним банківським наглядом монетарна стабільність сприяє підтримці фінансової стабільності в країні. З цими основними завданнями НБУ успішно справляється. Про це казав новий голова НБУ з трибуни Верховної Ради під час свого затвердження.

Ринок очікує від нього збереження цих досягнень, послідовної монетарної політики і збереження інституційної незалежності Нацбанку. Продовження роботи чинних членів Правління НБУ до закінчення терміну дії їхніх контрактів є прямим сигналом збереження такої незалежності. Новий голова НБУ повинен зосередити зусилля на вирішенні комплексу проблем, пов’язаних із посиленням захисту прав кредитора, багато з яких лежать поза зоною прямої відповідальності НБУ. Це дозволить розширити кредитування реального сектора економіки і зробити доступними іпотечні кредити.

Наступними важливими завданнями є — збереження нинішнього складу Правління НБУ, продовження послідовної монетарної політики, впровадження плану щодо зниження обсягу непрацюючих кредитів, проведення комплексу заходів з підтримки достатності капіталу в банківській системі. Правильні перші кроки нового голови НБУ допоможуть йому довести, що він здатний підтримати інституційну незалежність НБУ і вселити впевненість у професійних учасників ринку, іноземних інвесторів і кредиторів. Це допоможе підтримати кредитний рейтинг і репутацію країни і полегшить Мінфіну доступ до зовнішніх запозичень для фінансування дефіциту бюджету.

Читайте також: За даними Біг Мак Індекс від Economist курс гривні – 10,33 грн/$

Саме по собі зниження облікової ставки НБУ і розширення довгострокового рефінансування банків не вирішить проблему ефективного кредитування економіки. Без вирішення структурних проблем, як-от високий відсоток тіньової економіки і недостатній захист прав кредитора, банки не зможуть істотно розширити кредитування економіки через високі ризики неповернення кредитів. Спроби змусити банківську систему кредитувати неплатоспроможних позичальників або неефективні проекти без можливості оцінити джерела погашення кредитів, призведе до подальшого збільшення частки проблемних кредитів і необхідності суттєвої докапіталізації банків. Це своєю чергою може призвести до збільшення ризиків для фінансової стабільності і фіскальних витрат з рекапіталізації державних банків.

Роль Нацбанку зводиться насамперед до забезпечення монетарної та фінансової стабільності.

Різке посилення поширення коронавірусу і пов’язане з цим повторне введення жорсткого карантину є основним ризиком для економіки. Неухильне дотримання чинних карантинних заходів є єдиним, хоч і недостатнім, засобом мінімізації цих ризиків.

Нацбанку варто розглянути можливість продовження пруденційних послаблень для банківської системи, в разі настання другої хвилі коронавірусу. У міру виходу з кризи Нацбанку необхідно буде провести стрес-тестування банківської системи з наступною докапіталізацією тих банків, яким буде потрібно збільшення капіталу, за рахунок коштів акціонерів.

Нова ескалація воєнних конфліктів у різних точках світу і торгових воєн між США, Китаєм, Європейським Союзом можуть посилити економічну рецесію, викликану коронавірусом. Ці ризики неможливо мінімізувати, оскільки у нас немає впливу на ці процеси. Будучи маленькою відкритою економікою, що не друкує резервну валюту, Україна повинна підтримувати достатній рівень міжнародних резервів НБУ, не перевищувати максимально допустимий дефіцит бюджету і рівень державного боргу для амортизації можливих зовнішніх шоків. Це своєю чергою знижує фіскальні і монетарні можливості України щодо стимулювання економіки в умовах глобальної кризи.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube