Ми вже втягнули всю країну в кругову поруку страшної медіагри. І я не про абстрактну ситуацію, а про сьогоднішню Україну.

Взаємовідносини влади і народу, засновані на принципі "хліба і видовищ", порочні не тільки в своїй суті, але й у силу неминучого краху такої системи. Ресурси влади завжди обмежені, а апетити публіки — ні, пише Олександр Смірнов спеціально для НВ Бізнес.

При цьому важливо пам'ятати, що ми живемо в цікавому світі постправди, де новини про подію повинні бути цікавіше, ніж сама подія. Тому всі учасники системи включаються в гонку за найяскравішу новину, найгучніший хайп.

Читайте також: Три послання теракту: Україна ризикує піти російським шляхом

Більш динамічна, соковита картинка потрібна всім: новинам, політикам, силовикам і звичайно ж людям, які і є кінцевим замовником всього цього шоу. Нецікаве не дивляться, а значить медійники і політики отримують від суспільства пряме замовлення: давайте яскравіше!

Тренована блокбастерами свідомість перестає відокремлювати реальність від серіалу. Запасаючись попкорном, ми просто споживаємо контент. І це неусвідомлене споживання триває доти, поки жорстко не стикаєшся з реальністю, коли закінчується попкорн або ти сам стаєш учасником шоу, де справжня кров і боляче б'ють по морді. Тоді стає не тільки не цікаво, а дуже навіть страшно.

Але поки кров не пролилася, або відхопили тільки «погані» хлопці, а всі навколо героїчно підписали контракт на наступний сезон, суспільство видихає, ділиться конспірологічними теоріями і експертно-диванно коментує режисуру.

Тільки от самі того не розуміючи, ми вже втягнули всю країну в кругову поруку страшної медіагри. І я не про абстрактну ситуацію, а про сьогоднішню Україну.

У кожної гілки влади, які розділені неспроста, є своє завдання. І якщо ЗМІ раптом вирішить, що вони – виконавча влада, а виконавча влада почне працювати в форматі шоу-бізнесу, ми отримаємо хаос. Або ми вже його отримали.

Раптово силовики замість того, щоб знешкоджувати терористів, стають івент-агентством, яке організовує програму  "Україна має террорістів", що стала мало не щотижневою, а від сьогодні канали працюють як переговорники спецназу?

Читайте також: Якби теракти не висвітлювали ЗМІ, більшість із цих злочинів втратили би сенс

Всі ці неймовірні пригоди гарні тільки для одного — знімального майданчика, де втомлені актори можуть завжди похрумтіти булкою на кейтерінгу. А страшно те, що знімальний майданчик — це всього лише ілюзія в голові ЗМІ і силовиків, що втратили межі й заплуталися в самих собі. Реальність стукне безжально. Тому що четвертий терорист не буде здаватися, і тоді  учасники, що невдало прийшли на кастинг, будуть плутатися не в словах, а в кишках. Завжди потрібно пам'ятати — хто є хто, і за що він відповідає.

Медіа-простір, технології, посади, політичні амбіції — все це надзвичайно захопливе, повторюся, тоді, коли ми спостерігаємо за цим виключно з блакитних екранів.

Сьогодні нас пронесло втретє. І цей кошмарний сценарій повинен бути закінчений. Тому що наступна серія буде вже не комедією, а фільмом жахів. А відповідальність за те, що відбувається, буде лежати на всіх учасниках процесу: і на силовиках, і на журналістах рівною мірою. Тому що в будь-якій ситуації не можна забувати, хто ти і за що відповідаєш.

Продовження бувають тільки у фільмів. А життя... Воно одноразове.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube