З 22 по 30 серпня у Києві пройде кінофстиваль "Молодість"

Цьогорічна програма "Молодості" є традиційно великою – це добре і погано водночас. Добре, бо ви точно знайдете фільм на свій смак. Але на шляху до цього ризикуєте розгубитися перед довжелезним списком.

Арт-оглядачка Олена Чиченіна розповідає в матеріалі для ВВС News Україна про сім стрічок, які вже встигли позитивно оцінити кінопрофі та публіка в інших країнах. Це доволі різні за настроєм, темами та художнім впливом роботи.

Let it snow, режисер Станіслав Капралов.

Програма "Спеціальні події"

Читайте також:  "Ваш Василь". На фестивалі "Молодість" покажуть документальну стрічку про Стуса. ВІДЕО

Let it Snow – це той самий україно-американо-іспанський трилер, який купила голлівудська компанія Lionsgate. А разом із нею - прокатники Греції, Сінгапуру, Японії, країн Африки та інших.

Як бачите, у трейлері усе по-багатому. Дехто може навіть і не повірити, що це вітчизняний фільм. Не лише через масштаб, але і через контекст – мовиться не про Україну. Це історія про сноубордистку, за якою починає ганятися підозрілий тип та лякати її.

Виконавиця головної ролі – Іванна Сахно, українка, яка нині будує кар'єру у США.

Режисер – Станіслав Капралов, це його дебют. Продюсер – Сергій Лавренюк, який робив зокрема "Dzidzio. Контрабас".

Є ймовірність, що Let it Snow виявиться досить тривіальним трилером, розрахованим на успішний продаж. Що теж добре.

Крім любителів жанру, стрічка може бути цікавою просто з точки зору прецеденту – що ж там нашого дивитимуться за бугром. Взимку фільм чекаємо в прокаті.

"В. Сильвестров", режисер Сергій Буковський

Програма "Українські прем'єри"

Валентин Сильвестров – визначний український композитор. Сергій Буковський - визначний український документаліст.

Здається, у них разом повинно вийти дещо цікаве. Тим паче Буковський дуже добре вміє розкривати своїх героїв, а Сильвестров точно має що показати і про що розповісти. До того ж, професіонал та його справа –  одна з найцікавіших тем для оповіді.

Робота складається із трьох частин, які по-різному розкривають характер Валентина Сильвестрова. А він, подейкують, зовсім непростий. Режисер знімає репетиції та записи у студії, спілкування композитора з колегами, його жорсткі вимоги та перфекціонізм.

Читайте також: Відомого голлівудського актора Міккі Рурка поховають в Україні

В іншій частині розмовляє про усе це зі своїм героєм, знаходячи відповіді, які вже, мабуть, встигли собі поставити глядачі. Сильвестров розповість про дитинство, стосунки з батьком, вихід зі радянської Спілки композиторів і те, як писати авангардну музику, коли від тебе вимагають соцреалістичних стандартів.

"Цілковито нормальна родина", режисерка Малу Рейманн

Повнометражний конкурс та програма "Сонячний зайчик"

Сюжет фільму може здатися вже набридлим. Дорослий чоловік оголошує сім'ї, що він завжди почувався жінкою, отже, починає перехід у нові тіло та особистість. Спочатку він говорить про це дружині, а та - двом донькам-підліткам.

Усе це відбувається максимально неправильно, герої не розуміють, як поводитися, а підказати не вміє навіть психолог. Але фішка фільму в тому, що ця історія справжня, і сталася вона у сім'ї самої режисерки.

По суті, головна героїня - одна з доньок. Вона дуже близька з татом і вважає, що тепер його втратила назавжди. Вона не розуміє, як тепер його називати - мамою? Чи Лілі? Що взагалі коїться? На відміну від багатьох робіт про ЛГБТ-людей, "Цілковито нормальна родина" розповідає доволі універсальну історію про батьків та дітей.

Малу Рейманн вдалося зняти свій дебют так, що ви точно в якомусь місці та й розчулитесь. І усе це не від надмірних сентиментів, а просто через хорошу історію.

"Віталіна Варела", режисер Педру Кошту

Програма "Фестиваль Фестивалів"

Увага: абсолютно глибокий, цілковитий та безжальний артгаус. Тому ця робота португальця Педру Кошту – для естетів, синефілів, знавців та поціновувачів. І вони вже встигли відзначити її купою нагород. Одна з найпрестижніших – "Золотий леопард" фестивалю у Локарно.

На популярному агрегаторі відгуків Rotten Tomatoes "Віталіна Варела" має височезний рейтинг у кінокритиків та дуже низький у глядачів. Що ж, не дивно.

Оповідь ця хоч і має сюжет, але він настільки огорнутий поетичністю, що є радше віршем, ніж прозою. І героїня, від якої зовсім не чекаєш буденних розмов.

Що найперше впадає у око у цій роботі – нарочитої краси та картинності кадри. Про таке часто кажуть: хоч бери та на стіни розвішуй. Дія відбувається у португальських нетрях, в яких живуть мігранти з Африки. Віталіна Варела приїздить сюди із Кабо-Верде, аби довідатися багато нового про померлого чоловіка.

"Жінка, яка втекла", режисер Хон Сан Су

Програма "Фестиваль фестивалів"

Після оскарівської перемоги "Паразитів" Пона Джун Хо південнокорейськими фільмами зацікавилися навіть байдужі до нього глядачі.

Хон Сан Су – один із тамтешніх метрів, шановний гість на кінофестивалях. Ось і за свою останню "Жінку, яка втекла" режисер отримав "Срібного ведмедя" на "Берлінале".

Цей фільм, як і усі решта робіт Хон Сан Су, теж не для широкої аудиторії. Його стрічки надзвичайно спокійні, без сюжетних колізій та може здатися, що у них нічого не відбувається. Але це, ясна річ, не так.

Героїня "Жінки, яка втекла" живе одноманітно. Вона постійно поряд зі своїм чоловіком. Той вважає, що таким і має бути ідеальний шлюб. Одного разу він мусить поїхати на кілька днів, героїня тим часом вирішує нарешті побачитися з подругами.

"Погані казки", режисери Даміано та Фабіо Д'Інноченцо

Програма "Фестиваль фестивалів"

А ця історія для тих українців, які вважають, що у нас усе погано. А десь, у Європі, усе добре. "Погані казки" – одна з тих історій про цілковито жахливих батьків, які наче і люблять дітей, але роблять це вже надто специфічно.

Невелике містечко, підлітки, які живуть зі своїми звихнутими родинами. Тато вивозить присипляти собаку, сиплячи жартами. Мама знаходить у доньки воші, та замість того, щоб повибирати їх чи дати таблетку, зголює дівчинці волосся. Тато каже, що вона прекрасна і, плачучи, виходить із кімнати.

"Погані казки", без сумніву, кіно про страшне. Але водночас там багато чорного гумору та сарказму. Одна з найбільш показових нагород – на Берлінському фестивалі. Брати Д'Інноченцо отримали її за сценарій. А часто сценарні премії є показником хороших, добре розказаних історій.

"Психостерво", режисер Мартін Лунд

Програма "Скандинавська панорама"

Наскільки провокаційною є назва, настільки ж милим, добрим та романтичним є сам фільм. "Психостерво" цілком можна радити підліткам, але історія ця буде цікавою максимально широкій аудиторії.

Невеличке норвезьке містечко, школа. У ній навчається неврівноважена (на думку учнів та вчителів) Фріда та відмінник і хороший хлопчик Маріус. Його просять допомогти Фріді з навчанням. І починається. Це така історія підліткового кохання, на яку дивишся із розчуленою посмішкою.

Тут усе, як у тих добрих комедіях, які ми любимо з дитинства. Але зі сучасними реаліями, де дівчина цілком може провести хлопця додому. А перший секс не є гіперважливою подією усього життя. Режисер Мартін Лунд вже зарекомендував себе як автора водночас фестивальних та глядацьких стрічок, так званого артмейнстриму. Його дебютний фільм "Корчик одружується" – один з найкасовіших у Норвегії.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube