Що не так з електронними державними реєстрами

Рейдерство — одна з найбільших проблем українського бізнесу і серйозна підстава не реєструвати компанію в Україні. Якщо ще 10 років тому з рейдерами асоціювалося люди в масках, що захоплювали підприємство, то з відкриттям реєстрів і спрощенням доступу для громадян до багатьох процедур, рейдерство стало віртуальним. Так, для того, щоб захопити підприємство вже не потрібна сотня спортсменів в балаклавах — досить одного державного реєстратора, який погодитися внести зміни до реєстру.

Зростання захоплень стало продиктоване прогресивною і потрібною реформою державних реєстрів. Велика частина послуг реєстрації перейшла в онлайн і стала доступною для громадян і бізнесу — це круто, що відкрити ФОП можна онлайн за один день, але держава виявилася не готова до зворотного боку медалі, що нотаріуси та державні реєстратори отримали широкий доступ до реєстрів. Так в країні з’явився новий термін «чорний реєстратор» і хвиля нових фактів, коли власник бізнесу без наїздів і масок-шоу раптом опинявся не власником. І це лише «вершина айсберга», оскільки ми фіксуємо статистику за існуючими епізодами, але ми не знаємо скільки іноземних інвесторів, готових вкладати в Україну, зупинив той факт, що інвестор, як власник, не захищений. Скільки сотень мільйонів доларів так і не перетнули кордон України?

Епідемія рейдерства

За статистикою Офісу Генпрокурора та Державної судової адміністрації України, протягом останніх років щодня фіксувалося близько 80 правопорушень за «рейдерськими» статтями. Так, за 2019 було зафіксовано 28,9 тис. злочинів, до суду направлено 8 421 провадження з обвинувальним актом. Зараз на розгляді Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг у сфері держреєстрації знаходиться понад тисячу скарг на дії реєстраторів — тільки за перше півріччя 2020 року було одержано 2 183 таких скарги — 1 810 стосувалися реєстрації нерухомості та 373 реєстрації бізнесу.

Читайте також: Карантин та оренда: як розв'язувати проблему бізнесу

Тобто якщо раніше за підрахунками Opendatabot статистика фіксувала близько 400 рейдерських захоплень бізнесу в рік, то в цьому році ми за 6 місяців вже маємо порівнянну цифру. Якщо говорити в розрізі міст, то за 2013−2019 найбільше рейдерських атак зафіксовано в Києві та Київській області (1 253 рейдерських захоплення). З початком карантину ми отримували багато сигналів від бізнесу про спроби рейдерських захоплень.

Така активність може бути пов’язана з тим, що в березні і квітні, коли в країні був жорсткий карантин і багато державних служб і сервісів не працювали повноцінно, шахраї вирішили скористатися моментом.

Нескінченна законотворчість

У жовтні минулого року вже був прийнятий антирейдерський закон, який ввів обов’язкове нотаріальне посвідчення договорів про відчуження корпоративних прав та посилив відповідальність за порушення реєстраційних процедур. Але цього виявилося недостатньо. Зараз в комітетах Верховної Ради знаходиться ще два законопроєкти, 3774 і 3783 які спрямовані на захист власності. І якщо з другим все гранично зрозуміло, то перший законопроєкт може «потягнути» за собою нову хвилю «схем».

Так, законопроєкт 3783 пропонує зміни до Кримінального кодексу, якими посилюється відповідальність за рейдерські правопорушення — підробка документів, печаток, штампів, протиправне заволодіння майном підприємства тощо. В цілому, зміни вносяться у 8 статей КК (ст. 200, 205−1, 206−2, 223−1, 224, 358, 364, 366).

Наприклад, для осіб, які подають на державну реєстрацію підроблені документи, штрафи збільшаться в 10 разів і складуть від 85−170 тис. грн. До такого ж рівня виростуть санкції і за підробку документів для державної реєстрації юросіб та ФОП. Окремо посилюється відповідальність нотаріусів та державних реєстраторів — за участь у рейдерських атаках їм будуть загрожувати не тільки штрафи в 136−204 тис. грн, а й позбавлення волі на термін від 7 до 10 років.

Законопроєкт 3774 спрямований на запобігання захопленню підприємств і незаконного заволодіння нерухомим майном. Ключова зміна, яка пропонується в законопроєкті — це збільшити термін на оскарження реєстраційних дій — з 60 календарних днів до 3 місяців з одночасним введенням граничного терміну в 3 роки і дати право Мін'юсту забороняти реєстраційні дії на період розгляду скарги, що має дозволити оперативно зупиняти розпочате рейдерське захоплення.

Читайте також: Що буде з нерухомістю під час карантину?

Якщо раніше за підрахунками Opendatabot статистика фіксувала близько 400 рейдерських захоплень бізнесу на рік, то в цьому році ми за 6 місяців вже маємо порівнянну цифру

Також логічна пропозиція вдосконалити правила підписання рішень загальних зборів учасників юридичної особи, встановивши, що протокол зборів щодо зміни керівника повинен бути підписаний учасниками, які голосували за відповідне рішення і голосів яких достатньо для його прийняття.

Але ось цілком прогресивна пропозиція ввести можливість проведення окремих реєстраційних дій щодо фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб без втручання людини може пустити нас на нове коло рейдерства, оскільки повне виключення людського фактора ефективне там, де існує повний захист від зовнішнього фактора. Ми всі пам’ятаємо як у 2017 році від вірусу Petya постраждали системи близько 30 банків, Укрзалізниці, аеропорту Бориспіль, Укрпошти, Київського метрополітену, Епіцентру, Нової пошти, ДТЕК, Укренерго та навіть самого Кабміну. А в грудні 2015 року хакерам вдалося відключити від електромережі Прикарпаття, втрутившись у роботу Прикарпаттяобленерго. Внаслідок цієї «роботи» більше ніж 700 тис. жителів регіону залишилися без електрики на кілька годин.

Американський портал BuzzFeed News називав Україну полігоном для хакерів, і якщо вони змогли залишити регіон без електрики, то чому не можуть зайти в реєстр і внести правки? І де гарантія, що такі послуги не стануть пропонувати «задорого» і повсюдно, як раніше задорого, але без проблем можна було купити бази ДАІ і податкової на Петрівці?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube