Ставши екс-міністром закордонних справ, Пристайко раптом заговорив про такі варіанти завершення конфлікту на Донбасі, про які ані не казав слова, обіймаючи високі посади. Варіанти ці, м'яко кажучи, дискусійні – але без їх обговорення створити адекватну стратегію подолання кризи, здається, неможливо.

Колишній дипломатичний радником президента Зеленського, колишній міністр закордонних справ та колишній віце-прем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Вадим Пристайко зумів здивувати публіку.

Очікуючи свого відльоту до Великої Британії, куди він вирушає в якості посла, Пристайко в інтерв'ю українським ЗМІ розповів своє бачення площини можливостей вирішення конфлікту на Донбасі. Перша частина яких виглядала цілком звично й тривіально – "план А", із виконанням мінських домовленостей і роботою в форматі нормандської четвірки, на що Пристайко особливих надій не покладав, "план В" – із введенням миротворців на Донбас, із повноцінною місією яких Росія не погодиться. Все звично і не раз проговорено. А потім Пристайко заявив і про "план С". Який полягає у тому, щоб "визнати, що на теперішньому етапі ми не можемо реалізувати свої наміри і відновити суверенітет на Донбасі".

При тому дипломат згоден із тим, що в суспільстві подібний варіант буде сприйнятий як зрада. І що політик, який його всерйоз запропонує, зіткнеться з ризиком завершення своєї політичної кар'єри. Але при тому дипломат вважає, що поспіх із завершенням конфлікту на Донбасі на російських умовах може завдати фатальної шкоди українському національному проекту.

Читайте також: Зеленський обманює, попереду в нас роки й роки війни – Портников

На думку Пристайка, "ми маємо знайти цю формулу і сказати: "Ні. Це наша земля, її захопив агресор. Але у нас немає військової сили, щоб забрати її у агресора, а наші партнери не можуть нам допомогти в цьому. І єдиним варіантом, який дозволить не змінити курс нашого розвитку, не стати "Боснією і Герцеговиною", недіючою демократією – це відкласти (повернення Донбасу – ред.) у довгу шухляду".

На думку Пристайка, цей третій варіант схожий на те, що робила Західна Німеччина після війни: "Вони визнали: на цьому етапі ми не можемо об’єднатися, але ми залишаємося нацією, яка потім об’єднається". Хоча, у виконанні чинної української влади, цей варіант радше вийде схожим на ситуацію з Кримом.

З одного боку, показовим є той момент, що всі ці прецікаві речі Пристайко сказав тільки тоді, коли втратив свої високі посади, й готується до поїздки в Британію у ролі українського посла. Себто коли він геть-чисто перестав бути офіційним спікером команди Зеленського – але при тому іще не став тим, хто висловлює дипломатичну позицію України.

Тому можна ніби як припустити, що всі ці заяви – це просто особиста думка даного конкретно взятого громадянина України.

Читайте також: Українці розділені, але не географічно, а ціннісно – Пекар

З іншого боку, цей громадянин чітко розуміє, що він їде до Британії не на еміграцію чи нелегальну фізичну працю, а українським послом. Тому у випадку, якщо він скаже якусь зовсім люту й несосвітенну єресь, його поїздка може не відбутися. І зовсім не через відсутність британської візи, на що він скаржився в інтерв'ю. Тому є причини підозрювати, що все, сказане Пристайком, раніше в якийсь спосіб обговорювалося і на Банковій. Просто там вирішили за недоцільне озвучувати це в даний конкретний момент.

При тому сказати напевне, чим є заяви Пристайка – несподіваним нападом відвертості доволі-таки досвідченого, як на теперішні часи, українського дипломата, чи "пробною кулею", яку команда Зеленського запустила в маси, не ризикуючи потрапити під шквал критики, наразі неможливо.

Та й ідея фактичної відмови, хай і тимчасової, від спроб відновлення територіального суверенітету України, є достатньо слизькою. Але в одному вимірі заява Пристайка все-таки є корисною. Повторюючи безкінечну мантру про "безальтернативність мінських угод", чинна влада абсолютно відмовилась від будівництва якоїсь стратегії довготривалого існування із наявним конфліктом. Від активних спроб вступити в НАТО, далі поглибити стосунки з ЄС і в усілякий інший спосіб продовжувати стабілізацію геополітичного становища України до моменту, коли українські прикордонники візьмуть під контроль україно-російський кордон. І на цій непідготовленості сьогоднішнього Києва до "дуже довгої гри" російські дипломати відверто грають. І часом виграють.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube