Роль інформаційних технологій давно зросла в усіх аспектах нашого буремного життя. Особливо це стосується публічної політики. Неправильна комунікація реформ, недостатність інформації для споживачів, помилкове визначення стратегічних пріоритетів – і навіть хороші ініціативи ризикують потонути у хвилях критики

Про це у своєму блозі на УП пише Артем Біденко, повідомляє UAINFO.org.

Як правило, якщо не вибудувати стратегічні комунікації на початку – є ризики виникнення кризи, і відповідно переходу до кризових комунікацій. Якщо ж немає алгоритмів роботи в нестандартних ситуаціях – конкуренти без особливих сентиментів знищать будь-який проєкт, навіть якщо він даруватиме щастя для всіх без винятку.

Цей тип стосунків легко масштабувати. Менеджери сайту партії забули видалити із сайту тестову фотографію, прессекретарі неправильно прокоментували цей прикрий випадок – й уже тисячі користувачів ставлять під сумнів придатність лідерів до ефективного управління. Аналітики забули видалити зайві параграфи в галузевій стратегії – й опоненти влади заявляють про зраду національних інтересів.

Бачимо безкінечне коло страждань для політиків: перебуваючи в опозиції, вони критикують владу за помилки, перемагають на виборах, роблять такі самі помилки й отримують ідентичну критику від тих, хто вчора керував. Доведено багатьма урядами.

Коло необхідно якоїсь миті розірвати, і саме тому в різних країнах світу складається консенсус щодо:

– виокремлення комунікацій в окремий вид державних політик;

Читайте також: "Я глибоко в цій темі й не можу відповідати": Зеленський прокоментував порушення "перемир'я"

– об'єднання ресурсів різних структур для цілісного формування комунікації;

– залучення відповідних фахівців до всіх базових процесів у суспільстві.

В Україні це стало очевидним за останні п'ять-шість років, коли необхідні реформи були розпочаті, однак комунікація щодо них мала три вади: 1) не була централізована в руках професіоналів; 2) не була профінансована на відповідному рівні; 3) часто не була спрямована на реальні цільові аудиторії. Сьогодні додався ще один недолік – відсутність послідовних комунікаційних команд в органах влади, часта зміна виконавців, і відповідно – повний хаос у державних комунікаціях.

Між тим, залишаються всі ті самі задачі, що й у 2015 році:

• проведення аналітичних досліджень, верифікація стратегічних планів;

• комунікація реформ відповідно до чітких медіапланів;

• проактивна позиція в інформаційній війні;

• підтримка всіх органів влади в комунікації їхніх проєктів;

• формування цінностей національної єдності.

Так само сталими залишаються прості рішення, без яких навіть ідеальна реформа потоне у критиці особистих вартостей політиків:

• Діалог. Двостороння комунікація держави з населенням для зміни ставлення до державних органів у режимі 24/7. Постійний аналіз суспільних дискурсів, реагування у стилі контакт-центрів.

Читайте також: "Без Незалежності жили б мирно": Нацрада відреагувала на ролик проросійського телеканалу

• Мультиплікація на регіональний рівень. Інтегрована ефективна комунікація на всіх рівнях, залучення громадського сектору (в тому числі програмами "малих грантів").

• Координація з "одного комп'ютера". Стратегічна, тактична та кризова комунікація має стати системною і скоординованою в режимі реального часу, з використанням сучасних мобільних додатків.

• Створення центру стратегічних комунікацій, в рамках якого має працювати і центр протидії дезінформації. Центр має бути максимально інклюзивним, із залученням всіх ключових учасників, з метою уникнення боротьби за ресурси.

Важливо зауважити, що стагнація стратегічних комунікацій в Україні сьогодні – це не тільки риса політиків, але й громадського сектора та міжнародних організацій. Значна частина ресурсів іде на проєктну діяльність, водночас пояснення суті цих проєктів, їхньої зручності й ефективності реалізують згідно із залишковим принципом. Звичайно, результат демотивує всіх учасників.

Тож однією з цінностей побудови ефективної держави маємо чітко визначити цінність стратегічних комунікацій. Їх необхідно передбачати ще на етапі планування проєктів будь-якого рівня: не тільки що ми робимо, але і для кого, і як ми їм це пояснюватимемо.

Пам'ятаймо: відсутність читабельної інструкції часто веде до травм і негативного досвіду користування. Держава – занадто складний механізм, щоб не пояснювати користувачам, що ми робимо й навіщо.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube