Ще раз про те, що робити з Конституційним судом України

Про це на своїй сторінці у фейсбуці пише Михайло Жернаков, повідомляє UAINFO.org.

1. Перше, що необхідно зробити терміново – упередити подальшу руйнацію інших реформ, або, як кажуть, "заблокувати роботу" КС.

Найменш проблемний спосіб – законом підняти кількість голосів, необхідних для ухвалення рішення у КСУ, до 15 (така кількість суддів КСУ зараз).

• Це відповідає текстові Конституції.

• Це не зможе знести КСУ, бо від часу набрання законом чинності для цього потрібно буде 15 голосів.

• Це не дасть КСУ змоги свавільно скасовувати закони, бо потребуватиме консенсусу з нормальними суддями.

• Це одночасно збереже можливість визнати неконституційною якусь дичину типу визнання ОРДЛО, якщо Рада таке рішення ухвалить.

• Це виграє дорогоцінний час для системних і дієвих рішень щодо складу КСУ та відновлення антикорупційної інфраструктури.

Важливо:

а) блокування  й перезавантаження – це рішення, які не є альтернативними одне до одного, а доповнюють одне одного;

Читайте також: Дутому популістові Зеленському не уникнути поразки, він уже здувається – Портников

б) підвищувати треба не кворум (вимогу щодо присутності суддів на засіданні), а саме кількість голосів, необхідних для ухвалення рішення;

("Не ходити на засідання" не допоможе – такого інші судді звільнять за "систематичне нехтування" 12 голосами й формально матимуть рацію. А якщо прийдуть всі 15, а вимога буде лише до кворуму – прийдуть всі, а рішення знову зможуть ухвалити 10 чи 11).

в) не варто забувати, що неконституційним закони може визнати також Сенат КСУ (шестеро суддів) – цю норму від гріха подалі треба вилучити, поки не буде впевненості, що склад КСУ не ворожий.

Хай перебувають у статусі судді, але не здійснюючи свого "кривосуддя". А аргумент "чого це ми їм платитимемо, поки вони не працюватимуть", вибачте, дуже дивний. Друзі, ціна питання – кілька гривень із кожного платника податків на рік. Якщо альтернатива – руйнація держави, то це дуже й дуже недорого. 

2. Оновлення КСУ

Спокуса знести весь склад одним махом – величезна. Це швидко та яскраво. Це популярно. Це відкриває шлях до змін.
Але якими ці зміни будуть?

Ризики, пов'язані з цим рішенням – величезні. 

• Це неконституційно й загрожує руйнацією всього конституційного устрою. Це створює небезпечний прецедент "перезавантаження" в неконституційний спосіб органу, рішення якого непопулярне й не подобається владі. Сьогодні це "зелена" влада, завтра це, боже борони, Медведчук. Із владою та медіарсурсом можна створити негативну картинку про кого та що завгодно – чоч поо НАБУ, хоч про ВАКС, хоч про мати Терезу. Тоді для повної руйнації держави і КСУ не буде потрібен.

• Це звільнить і тих чотирьох суддів, які були проти цього рішення, а гарантії, що на їхнє місце прийдуть бодай такі самі – жодної.

• Це майже гарантія того, що "старий" КСУ не визнає цього рішення, нікуди не піде та продовжить засідати в Києві, як того й вимагає закон – хоч і просто неба. Й ухвалюватиме рішення, теж іменем України. Матимемо два КСУ на додаток до двох ВСУ. Чим не failed state?

Читайте також: Позбутися корупціонерів і зрадників: юрист пояснив, як якісно змінити склад КСУ

• "Новий" КСУ теж буде важко сформувати. Я не уявляю поки авторитетних юристів із високими моральними вартостями (як того вимагає Конституція), які підуть на неконституційний конкурс.

• За відсутності справжньої конкурсної процедури добору суддів, детально прописаної в законі – відкритої та публічної, із участю громадськості тв незалежними міжнародними експертами, які не формально, а насправді перевіряють суддів на доброчесність – не буде ніякого оновлення. Знаючи підходи чинної влади до кадрових питань, чи ми справді віримо в те, що ця Верховна Рада й цей президент, а тим паче той самий з'їзд суддів (ха-ха) сасостійно виберуть кращих суддів, аніж попередні?

Набагато менш ризикованим є запровадити нову конкурсну процедуру й заповнити три вакансії (з урахуванням заяви про відставку І. Сліденка – чотири) вже за кілька місяців. Це вже вісім нормальних суддів із початку наступного року. Щонабйліьше ще через рік, у 2022-му, відкриваються ще три вакансії (зокрема звільняється місце чинного голови Тупицького). Це вже більшість – 11. 

Не треба також забувати про те, що під суспільним тиском чи як наслідок кримінальних проваджень можуть звільнитися інші.

Цей шлях довший, але він конституційний і не загрожує повторному захопленню всього КСУ за раз. Для того строк повноважень судді КСУ й установлений у дев'ять років, щоб не збігатися з політичними циклами і склад суду оновлювався поступово й не змінювався зі зміною політичної влади. Це – гарантія незалежності суддів, яка під час одномоментного звільнення та призначення зникне.

Так, немає гарантії того, що всі судді, які прийдуть поступово за новою процедурою, будуть гідними. Але чи більший шанс, що вони будуть гідними при заміні всіх разом, та ще й незрозуміло як? Навряд.

3. Я не експерт із відновлення антикорупційної інфраструктури. Скажу лише, що неможливо зробити це одним законом на кшталт "всі скасовані закони відновлюються". Це також потрібно робити без поспіху, виважено та професійно. Як саме – вже чимало написали профільні організації.

Зараз відкрилося вікно можливостей для змін. І цим обов'язково треба скористатися. Але не намагаймося запхати в нього все й одразу, а оперативно, але акуратно просунемо максимум того, що підходить за розміром. 

Бо вікна – вони крихкі.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube