Путін не вірить у народні революції. Він не допускає думки, що хтось може щиро боротися з корупцією. Завдання Наришкіна – довести, що переконання Путіна мають під собою фактологічне підґрунтя.

Про це пише для видання "Радіо Свобода" журналіст і політичний коментатор Віталій Портников, повідомляє UAINFO.org.

"Керівник Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації Сергій Наришкін розповідає телепропагандисту Дмитру Кисельову про те, що західні спецслужби обговорювали можливість знищення одного з представників російської демократичної опозиції заради пожвавлення протестного руху в країні. Така собі «сакральна жертва», і не перша. Західні спецслужби, за словами Наришкіна, вже здійснювали такі спецоперації в Югославії та в Україні.

Наришкін не конкретизує, що саме відбувалося під час спецоперацій. Ми можемо тільки здогадуватися. Очевидно, коли мова йде про Югославію, можна згадати про злодійське вбивство її популярного очільника уряду і одного з головних борців із диктатурою Мілошевича Зорана Джинджича. З Україною важче. Що мав на увазі чиновник? Отруєння опозиційного кандидата на посаду президента Віктора Ющенка? Вбивства журналістів Георгія Гонгадзе та Павла Шеремета? І для чого це було потрібно західним спецслужбам?

Читайте також: Саша Сотник: Политическое одиночество с ядерной кнопкой в центре бункера Путину гарантировано

Це таке ж риторичне запитання, як і запитання про те, навіщо західним спецслужбам отруювати опозиціонера Олексія Навального. Який у цьому мотив у російських спецслужб, пояснювати не потрібно. Навальний – запеклий критик як самого Володимира Путіна, так і його найближчих соратників. При цьому він говорить про скорумпованість чиновників, про те, що дійсно є головними мотивами їхнього інтересу до влади. Не протистояння із Заходом, не якісь ідеологічні орієнтири. Ці люди – банальні крадії, хоча й на посадах, і при високих званнях.

Цікавим тут є не те, на що натякає Наришкін. А те, чому ця людина взагалі останніми тижнями перетворилася на головного російського ньюсмейкера. Ось Наришкін приїздить до охопленої повстанням Білорусі щоб висловити підтримку її диктатору Олександру Лукашенку. І, звичайно ж, мова знову йде про західний заколот.

Ось Наришкін попереджає про небезпеку революції у Молдові, якщо на виборах президента там переможе союзник Кремля Ігор Додон.

А от і нова розповідь про «сакральну жертву», щоб ми переконалися у підступності західних спецслужб та політиків.

Наришкін не вперше бере активну участь у пострадянській політиці. Саме він у ролі представника Володимира Путіна свого часу намагався домовитися про створення коаліції між молдовськими політиками, щоб продовжити правління комуністичного лідера Володимира Вороніна.

Читайте також: Борьба спецслужб и "подводные камни" кремлевского царства​​​​​​​

Саме він 2014 року телефонував Олександру Турчинову і погрожував російською агресією в разі, якщо Україна спробує зупинити напад Росії на Крим.

Але тоді Наришкін займав публічні посади, він, зокрема, був головою Державної думи Росії. Коли очільник розвідувальної служби виступає із політичними звинуваченнями – це вже зовсім інший діагноз.

Діагноз, який свідчить про те, що російське керівництво перебуває у світі конспірології і заколотів, й саме ними намагається пояснити політичні процеси у світі. Путін не вірить у народні революції. Він не допускає думки, що хтось може щиро боротися з корупцією.

Завдання Наришкіна – довести, що переконання Путіна мають під собою фактологічне підґрунтя і довести це для російських громадян. Щоправда, ніяких конкретних фактів на підтвердження своїх слів Наришкін не наводить, завжди лише посилається на джерела, які також не називає. І ця відсутність доказів – найкраща ілюстрація викривленої картини реальності, в якій живе російське керівництво і яку воно намагається нав’язати власним громадянам і світу", – пише Віталій Портников.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube