Карабаські монети

Зображення на монетах і банкнотах є важливим елементом самопрезентації для кожної держави та підкреслення її історичних коренів. Це стосується і невизнаних квазідержав. Причому в останньому випадку відбір символів і знаків для "грошової одиниці" говорить не тільки про минуле, але й про сьогодення та, вірогідно, майбутнє цих утворень

Про це пише Андрій Стародуб, повідомляє UAINFO.org.

Нинішній Північний Кіпр де-факто є окупованою Туреччиною територією. У "народної республіки" ("Турецька Республіка Північного Кіпру") немає своєї валюти – в обігу турецька ліра.

Випущені у 2010-му та 2011 роках набори північнокіпрських монет – не більше ніж сувеніри для туристів. В їхньому оформлені використані зображення представників рослинного та тваринного світу острова (від якихось місцевих квітів і метеликів до муфлона).

Монета номіналом 20 лір "Султан Селім ІІ хан" – єдина в цьому ряду, що містить зображення історичного діяча.

Султан Селім ІІ (1524–1574) – син Сулеймана І і Хюррем-Роксолани – із турецького погляду не є позитивним прикладом правителя. Якщо його батько увійшов до історії як "Кануні" ("Законодавець", "Справедливий"), то Селім – лише як "Блондин" і "П’яниця".

"Турецька Республіка Північного Кіпру" – єдина контрольована турками територія, де до цього султана ставляться поштиво.

У міфології турків-кіпріотів постать Селіма ІІ (незважаючи на те, що той не очолював військо, що підкорило острів 1571 року) майже рівнозначна постаті Мехмеда ІІ Фатіха (Завойовника), який у 1453-му захопив Константинополь.

До речі, підкорення Кіпру забезпечило безперебійне постачання до Стамбула улюблених вин султана).

У кожному разі символічний посил монетного ряду – не дуже складний. Його можна сформулювати як "це наша земля за правом завоювання".

Читайте також: Історія – важлива: як брендують алкогольні напої Вірменія й Азербайджан

У коді "валюти" Нагірного Карабаху містилося більше послань.

Як і у випадку Туреччини й Північного Кіпру, основним (і де-факто – єдиним) платіжним засобом на території цієї "республіки" була грошова одиниця метрополії (вірменський драм). Тоді як його місцева "репліка" була відома лише нумізматам. Хоча "карабський драм" був запроваджений і "де-юре" ("офіційно" прирівняний за номіналом до вірменського), але в реальному грошовому обігу ним не послуговувалися.

Набори монет і "банкнот" мали радше символічне та пропагандистське значення.

На дрібних монетах "50 лум" й "один драм" були зображені представники тваринного світу (кінь, антилопа, фазан, леопард). Натомість на "п'ятидрамовій" монеті є зображення Гандзасарського монастиря XIII ст. та монумента "Ми – наші гори", спорудженого в 1967 році на в’їзді до Степанакерта. Цей радянський пам’ятник став також елементом герба невизнаної "республіки".

Монастир Гандзасар є й на "банкноті" у "два драми", разом із зображеннями Івана Хрестителя та св. Григорія Просвітителя. А от на найбільшому номіналі – "банкноті 10 драм" – було зображення Ісуса Христа, монастиря Дадіванк (ІХ–XII ст.) і Худаферинського мосту.

Важливий нюанс – всі об’єкти (окрім пам’ятника "Ми – наші гори") перебувають за межами адміністративних кордонів Нагірно-Карабаської автономної області, у районах, які було захоплено в Азербайджану на початку 1990-х. А один із них (Худаферинський міст через Аракс XI–XII ст. на кордоні з Іраном) не є вірменською історичною пам’яткою. А отже – ставить під сумнів загальний посил всього символічного ряду, який мав підкреслювати "споконвічні та непорушні права" Вірменії на територію всього історико-географічного району Карабаху.

"Придністровський рубль" – реально використовують в обігу, він є платіжним засобом у так званій "Придністровській Молдавській Республіці" ("ПМР").

Цей "рубль" з’явився лише 1994 року, а доти "ПМР" була справжнім уламком СРСР – там послуговувалися радянськими (а пізніше – російськими) банкнотами зі спеціальним маркуванням у вигляді наклейки з портретом О. Суворова.

Читайте також: Час згадати про українців Молдови – це в інтересах обох держав

Російський генералісимус був основним героєм банкнот серії 1993–1997 років (у вигляді портрета чи зображення кінного пам’ятника).

Єдиним винятком був номінал у "50 000 рублів", із портретом гетьмана Богдана Хмельницького на лицьовій стороні та зображенням пам’ятника Тарасові Шевченку – на зворотній.

Реверанс у бік українців збережений і в серії 2000–2004 років (після деномінації), однак у видозміненому вигляді. Хмельницького прибрали, а на лицьовий бік "банкноти" у "50 рублів" винесли Шевченків портрет. У цей же період вперше з’являється зображення історичного діяча, пов’язаного з Молдовським князівством – князя Д. Кантемира ("банкнота 100 рублів"). Однак компанію йому складають П. Румянцев-Задунайський ("200 рублів") й імператриця Катерина ІІ ("500 рублів").

До російсько-турецьких воєн кінця XVIII – початку. ХІХ ст. відсилають й інші зображення на "банкнотах" (окрім пам’ятника Суворову – монумент "русской славы" в Бендерах і сувій імператорського указу про будівництво фортеці в Тирасполі). Для любителів шарад на банкноті із зображенням Румянцева-Задунайського розміщена не одна з перемог полководця в Молдові та Бесарабії, а сцена з битви при Ґрос-Єґерсдорфі у Східній Прусії (1757 рік). Зрозуміло, який стосунок вона має до Румянцева. Але чому саме її треба було відобразити на "банкноті" – незрозуміло. Ймовірно йдеться про якусь складну алюзію до "дєдовоєванія" і протистояння Німеччині (ширше – Заходові).

Показово, що всі ігри з відсилками до історії Молдовського князівства чи використанням зображень українських діячів припинили 2014 року. На монетах (із композитних матеріалів) цього року випуску є винятково російські діячі епохи входження території краю до Російської імперії – А. Суворов ("один рубль"), Ф. Де-Волан ("три рублі"), П. Румянцев-Задунайський ("п'ять рублів") і Катерина ІІ ("10 рублів").

Можна вважати, що спроби різного роду символічних компромісів відкинуто та зроблено акцент на початковому посилі: Придністров’я є "культурно російським" і "належить", за правом завоювання, Росії. Той факт, що (на відміну від Північного Кіпру та, донедавна, Нагірного Карабаху) "ПМР" не є мононаціональним регіоном – виносять за дужки. Потреб особливо загравати із проросійськи налаштованими етнічними українцями та молдованами "влада республіки" вже не бачить.

Таким чином, попри локальну специфіку, "грошові одиниці" невизнанних "республік" у всіх трьох випадках мають одну спільну рису. Вони демонструють ностальгію за давно зниклими державами: Вірменським царством, Османською та Російською імперіями. Доля цих заблукалих у просторі та часі територій вирішуватиметься залежно від того, чи вдасться оживити згадані історичні привиди.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube