MENU

Час згадати про українців Молдови – це в інтересах обох держав

455 0

На президентських виборах у Молдові, які відбулися 15 листопада, перемогла Мая Санду – політикиня європейської орієнтації. До того часу чинний президент Ігор Додон орієнтувався на Росію

Про це для "Радіо Свобода" пише Петро Кралюк, повідомляє UAINFO.org.

Перемога Санду вселяє певні надії, що відносини між Україною та Молдовою стануть кращими.


Тодішня прем’єр-міністерка Молдови Мая Санду під час візиту до України. Київ, 11 липня 2019 року

Молдова – не чужа для українців земля

Стосунки між українцями й молдованами сягають глибини віків. Після розпаду в середині XIV століття Руського королівства, яке в нас зазвичай іменують Галицько-Волинським князівством, на його південно-східних околицях виникла Молдовська держава. Першим її правителем був Богдан I, який походив із Мармарощини, заселеної в той час переважно русинами-українцями. Ім’я ж цього можновладця свідчить про його слов’янське (руське) походження.

У мусульманських (переважно османських і кримськотатарських) писемних джерелах Молдова іменується Богданом чи Кара-Богданом, тобто Чорним Богданом. Богдан карбував власні монети, де була зображена голова тура з написом "Богдан Ваіво(да)". Із часом зображення голови тура стало гербом Молдови.


Герб Молдови, висічений на стіні церкви в монастирі Четацуя (Mãnãstirea Cetatuia) в Яссах

На початковому етапі існування Молдовської держави (друга половина XIV – XV століття) орієнтовно дві третини людності становили русини. Те саме стосується і правлячої еліти.

Столиці середньовічної Молдавії (Сірет, Баня-Молдова та Сучава) були розташовані на руській (українській) етнічній території. Щоправда, у XVІ – XVІІІ століттях унаслідок експансії волоських елементів склалася їхня кількісна перевага над елементами руськими (українськими) в Молдавії. Проте вона не була значною.

Слов’янський, власне український, елемент виявився домінантним у Молдові й у культурному плані. Панівною конфесією тут стало православ’я, яке використовувало церковнослов’янську мову. Руська книжна мова стала офіційною мовою в Молдовській державі, якою писали різні документи. Першим вищим навчальним закладом, який з’явився в Молдові, була слов’яно-греко-латинська академія, створена за зразком Києво-Могилянської. Відкрито її було 1640 року в Яссах.


Пам’ятник митрополитові Київському, Галицькому й усієї Русі Петрові Могилі (31 грудня 1596 (10 січня 1597) – 1 (11) січня 1647) у столиці Молдови. Кишинів, 18 грудня 2017 року

Русини-українці в період Середньовіччя розглядали Молдову як свої терени. Тому деякі українські діячі, зокрема козацькі ватажки, прагнули зайняти стіл молдовського господаря. Таким був відомий козацький провідник, якого вважають засновником Запорізької Січі – Дмитро Байда-Вишневецький (1517–1563/4). Втім це йому не вдалося. А ось кошовий отаман Іван Підкова (1533–1578) став 1577 року молдовським господарем. Семерій (Северин) Наливайко (? –1597) планував створити у Придністров’ї українську козацьку державу. 1652 року син Богдана Хмельницького Тиміш Хмельницький одружився з дочкою молдовського господаря Василія Лупу Розандою. Це давало йому певні підстави претендувати на молдовський престол.

Саме землі Молдовської держави були одними з тих, де чи не вперше з’явилися українські політичні емігранти. Після Полтавської битви 1709 року сюди прибув гетьман Іван Мазепа та представники козацької старшини.


Воскові фігури українських гетьманів Пилипа Орлика (ліворуч) й Івана Мазепи в Національному заповіднику "Гетьманська столиця" в місті Батурині Чернігівської області

А в 1710 році в Бендерах був укладений документ, відомий під назвою Конституції Пилипа Орлика чи Бендерської конституції.


Перша Конституція України, написана гетьманом Пилипом Орликом 1710 року. Стокгольм, Національний архів Швеції, 14 листопада 2016 року

Читайте також: У Росії українців кинули напризволяще, це трагедія – Кіпіані


Пам'ятний знак на честь 300-річчя першої Конституції України Пилипа Орлика, встановлений у 2010 році на території воєнно-історичного меморіального комплексу "Бендерська фортеця" в місті Бендерах (Молдова, Придністров’я)


Бендерська фортеця, споруджена в 1538–1541 роках під керівництвом архітектора Сінана на правому березі річки Дністер у Бендерах

На терени Придністров’я, які стали частиною так званої Ганьщини (Ханської України), що існувала напркінці XVII – у першій половині й середині XVIII століття, переселялися українські селяни й козаки, шукаючи кращої долі.

В 1775 році землі Буковини, які належали до Молдови, перейшли до Австрії. На цих землях мешкало змішане населення, де переважали українці й румуномовні волохи. Після російсько-турецької війни 1806–1812 років північна частина Молдовської держави, яка була васалом Туреччини, відійшла до Росії. На її території створили спочатку Бессарабську область, а потім губернію, де значну частину населення становили українці.

Після Першої світової війни Буковина й більша частина колишньої Бессарабської губернії опинилися у складі Румунії. Влада цієї держави на цих територіях здійснювала румунізацію не лише молдован, а й українців. Утверджувалася думка, що молдовани, як і українці, що мешкають на Буковині й Бессарабії, це румуни. Мову молдован розглядали як діалект румунської.

Натомість частина Бессарабської губернії, зокрема Придністров’я, опинилася під владою більшовиків і ввійшла до Української Соціалістичної Радянської Республіки. У складі останньої 1924 року створили Молдовську Автономну Соціалістичну Радянську Республіку, до якої ввійшли окремі території тодішніх Одеської та Подільської губерній. Це були райони, де українці переважно становили більшість.

Адміністративним центром цієї автономної республіки спочатку було місто Балта, з 1928 року – Бірзула, а з 1929-го – Тирасполь. Щоправда, столицею Молдовської АСРР вважали Кишинів, який тоді належав Румунії. Тим самим радянське керівництво заявляло про свої претензії на землі колишньої Бессарабської губернії.

У Молдовській АСРР вели кампанію із самоідентифікації молдован як окремого народу. Зокрема розробили молдовський алфавіт на основі кирилиці. Але в 1932 році він був переведений на латиницю, проіснувавши до 1938-го. Потім знову повернули кирилицю. Мову молдован оголосили окремою мовою, а не діалектом румунської. До речі, і нині в Молдові існують проблеми з ідентифікацією. Значна частина населення країни вважають себе румунами, однак є й такі, що ідентифікують себе молдованами.

На початку Другої світової війни, у кінці червня 1940 року, радянські війська зайняли Північну Буковину й Бессарабію. Значна частина цих теренів відійшла до УРСР. У її складі ліквідували Молдовську автономну республіку. Натомість створили Молдовську Радянську Соціалістичну Республіку (МРСР), до якої, зокрема, ввійшло Придністров’я, де домінувало українське населення.


Представлення традиційного українського народного одягу в Молдові на фестивалі IaMania. На плакаті напис: "Українці з Молдови". Село Голлеркані, що за 52 кілометри на північний схід від Кишинева, 9 липня 2016 року

Українці в сучасній Молдові

Звісно, чітко розмежувати терени, де мешкає українське населення, а де молдовське (чи то румунське) доволі проблематично. В Одеській, Чернівецькій, Закарпатській областях існує низка поселень, в яких мешканці ідентифікують себе як молдовани чи то румуни. Натомість у Молдові, передусім у Придністров’ї, а також в інших прикордонних районах із Україною існує низка українських поселень.

У післявоєнний період в УРСР все ж були певні можливості для задоволення культурних потреб молдовського населення – чого не скажеш про українців у МРСР. Принаймні в радянській Україні існувало понад півтори сотні молдовських шкіл. Однак як в УРСР молдовани зазнавали русифікації, так само й українці зазнавали її в МРСР. Серед й одних, і других з’явилося чимало денаціоналізованих осіб, які раніше були "радянськими людьми", а тепер стали частиною "русского мира".

Тому маємо таку ситуацію, що значна частина молдовського (румунського) населення України підтримує проросійські сили, голосує на виборах за проросійські партії. Так, найбільший відсоток прихильників Московського патріархату в Україні є не в східних областях, а в Чернівецькій області – і це значною мірою завдяки місцевим молдованам (румунам), які підтримують Російську православну церкву (РПЦ).

Маємо майже дзеркальну ситуацію з українцями Молдови. Вони тут часто теж підтримують проросійські сили. Особливо це стосується українців Придністров’я. Виникнення й формування самопроголошеної "Придністровської Молдавської республіки" ("ПМР") в 1990–1991 роках відбулося не без їхньої участі.


Політична мапа Молдови

Читайте також: Нищення Сірого клину: Росія воює з українцями не лише в Україні

Щоправда, в цій "республіці" однією з "офіційних" мов оголошена українська, яку вивчають у деяких навчальних закладах. Є там певні вияви українськості на "офіційному" рівні. Наприклад, 1994 року ця невизнана "республіка" випустила власну "валюту". У тій серії в 1995-му з’явилася банкнота в 50 тисяч рублів із зображенням гетьмана Богдана Хмельницького.

Згодом в обіг були випущені "банкноти" нового зразка, які обмінювали на "рублі" 1994-го у співвідношенні 1:100 000. "Купюру" із Хмельницьким зняли з обігу, натомість з’явилася "банкнота" номіналом у "50 рублів" із зображенням Тараса Шевченка.

А головний вищий її навчальний заклад – Придністровський університет у Тирасполі – носить також ім’я українського Кобзаря.


Молдова. Пам’ятник Тарасові Шевченку навпроти Придністровського державного університету імені Тараса Шевченка. Тирасполь


Тирасполь, 24 серпня 2019 року

Однак "ПМР" зараз реально є російським анклавом і тут здійснюється політика русифікації. А після Революції гідності територію цієї невизнаної "республіки" використовували для здійснення проросійських провокацій проти України.


Військові армії Молдови на параді з нагоди Дня Незалежності України. Київ, 24 серпня 2017 року

За переписом 2004 року в Молдові мешкали понад 280 тисяч українців. Окрім того, понад 160 тисяч проживає в невизнаній "ПМР". Кількісно це одна з найбільших національних меншин на цих теренах.


Українці під час відзначення Всесвітнього дня вишиванки у столиці Молдови. Кишинів, 19 травня 2016 року

Саме за часів незалежності Молдови українці отримали певні можливості для культурного розвитку.

• Українську мову почали вивчати у близько 60 шкільних закладах.

• У Бєльському педагогічному університеті імені Алеко Руссо в 1994 році почала функціонувати кафедра української мови й літератури.

• У Липканському педагогічному коледжі з 1993-го почали готувати вихователів дитячих садків і вчителів української мови для початкових класів.

• Українці отримали в Молдові доступ до мас-медіа, створили низку культурних товариств.

Хотілося б, аби Україна звернула увагу на своїх співвітчизників у Молдові. Сприяла збереженню їхньої ідентичності й допомогла в їхній українізації, посприявши відгородженню від "русского мира". Це потрібне не лише Україні, а й Молдові, країнам, які хочуть вирватися із простору євразійського та пристати до країн Європейського союзу.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Петро КРАЛЮК


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини